Активістам смакує хліб із молоком, а не з якимсь там язиком.

Більшість українського парламенту не спромоглася у четвер, 24 травня, ухвалити у першому читанні законопроект “Про засади державної мовної політики” регіоналів В. КОЛЕСНІЧЕНКА, С. КІВАЛОВА.

Спікер Володимир Литвин закрив вечірнє засідання по тому, як в сесійній залі спалахнула бійка між депутатами фракції Партії регіонів і опозиційних фракцій “БЮТ-Батьківщина” і НУ-НС.

Під час обговорення законопроекту опозиційні депутати різко зірвались зі своїх місць у залі, підбигли до трибуни і почали витісняти депутатів Партії регіонів. Депутатка НУ-НС Лілія Григорович підняла над головою ікону Божої матері, коли стала перед трибуною.

Невдоволені законопроектом депутати розгорнули жовто-блакитний прапор, а також плакат жовтого кольору, на якому зображені у вигляди трьохголового дракону Президент Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров та міністр освіти Дмитро Табачник. У кожного з них з рота витікає потік повітря, який зливається в триколор російського прапора. На цьому ж плакаті написано “Знищення мови – знищення Батькивщини”. Дещо раніше журналісти в ложі преси розгорнули плакат з надписом “Займіться ділом, а не язиком”.

Внаслідок сутички під куполом постраждали автор законопроекту В. КОЛЕСНІЧЕНКО та депутат від БЮТ Микола Петрук.

Бійка сталася на тлі 8-годинної акції протесту митців, студентів, пенсіонерів під комітетами Верховної ради. Вдягнені в одяг вболівальників молодь дула в дудки, вувузели, била в барабани, відра і вигукувала гасла. Митці Вадим Красноокий, Фома, Ірма Вітовська та Ірена Карпа також прийшли підтримати протестантів своєю творчістю.

Під парламентом утворилися також партійні мітинги. Під парканом Верховної ради протестувала ВО “Свобода”, а поряд з громадськими активістами, які закликали приходити на протест без партійної символіки, стояли прихильники БЮТ-Батьківщина.

Суперечливий документ?

Проект Закону №9073, на думку його авторів, гарантує рівні права усім громадянам України, незалежно від того, якою мовою вони спілкуються, позаяк запроваджує функціонування регіональних мов або мов національних меншин. До регіональних мов віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку. Документ передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів влади, судочинстві, навчанні, документообігу, кінтотеатрах, ЗМІ та рекламі, якщо на відповідній території проживає щонайменше 10% носіїв мови. Кількість носіїв мови визначено переписом населення 2001-го року. Тоді він показав, що в Україні 13 областей, в яких більше 10% мешканців назвали російську мову своєю рідною. Таким чином регіональна російська буде в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим і містах Києві і Севастополі; кримськотатарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій.

Один з авторів законопроекту Вадим Колесніченко заявив, що документ не ставить під сумнів державний статус української мови.

Однак опоненти цього документу переконані, що у разі ухвалення закону в Україні, фактично, буде офіційно встановлено двомовність, причому, російська мова переважатиме, позбавить українську мову перспективи розвитку в російськомовних регіонах, особливо у великих адміністративних центрах на півдні та сході України.

Експерти міністерства фінансів у своєму висновку назвали прийняття цього законопроекту недоцільним. Вони обґрунтовують це тим, що впровадження цього документу “призведе до зменшення доходної та збільшення видаткової частини державного бюджету”.

Вони також стверджують, що реалізація такого закону вимагатиме значних бюджетних витрат не тільки на загальнодержавному рівні, а й на місцевому. А український ринок телебачення, кіна і музики не зможуть конкурувати із закордонним.

У грудні минулого року Венеційська комісія хоч і відзначила позитивні зміни в цьому законопроекті порівняно з його попередником 2010 року “Про мови в Україні”, на положення якого він і спирається, але й висловила сумнів, що законопроект В. КОЛЕСНІЧЕНКО та С. КІВАЛОВА містить достатньо гарантій щодо ролі, яку українська мова, як єдина державна, має відігравати в українському суспільстві. Комісія вкотре звернулась до українських законодавців з проханням налагодити “справедливий баланс між захистом прав національних меншин, з одного боку, і збереженням державної мови як інструмента інтеграції в суспільстві – з іншого”.

Оглядач Керчинської ТРК “Бриз” Ірина СЄДОВА окреслила кореспонденту Майдану проблеми мовного питання в Криму, а також законопроекту №9073.

 “Я вважаю, що мовне питання в Криму одна з найгостріших тем, якою постійно спекулюють різні  політики. Так, це болюче питання. І для розпалювання міжнаціональної ворожнечі дуже підходить. В цьому зацікавлені певні політичні сили. Наприклад, в Криму є портал, що іменує себе ЗМІ, і який розмовляє лише мовою ворожнечі. Тому якщо приймуть новий законопроект “Про засади державної мовної політики”, то він стане черговим приводом, аби посіяти розбрат між жителями України. Назва статті, присвяченій розгляду закону, говорить сама за себе:

«Українізувати або знищити – українські націоналісти не визнають жодних прав російського населення країни на рідну мову».

Подібні публікації діють на свідомість кримчан, наче на тротил. Люди буквально вибухають від ненависті до вигаданих «злих українських націоналістів». Мені, як редактору сайту, часто доводиться модерувати коментарі, які написані мовою ворожнечі і виражають ненависть до усього українського. Люди телефонують на радіо з докорами, що реклама йде українською. Багато моїх знайомих принципово не ходять на прем’єри в кінотеатр, бо кіно показують не рідною для них мовою. І справа не в тому, що жителі не розуміють українську. Вони просто не хочуть її приймати і любити. Ці люди не вважають себе українцями. Вони думають, що Крим потрапив в Україну помилково. У більшості кримчан немає патріотизму і любові в Україну як до рідної країни. Велику роль в цьому відіграє й те, що в Криму є радіостанції, які безпосередньо транслюють російські програми. У Керчі, наприклад, російське телебачення і радіо можна зловити на звичайну антену. При цьому заангажованість російських ЗМІ відома всім. Західна Україні часто виставляється репортажах «обителлю зла». В результаті, кримчани навіть бояться їхати до Львова. В Криму дуже поширений стереотип, що якщо у Львові заговориш російською, то тебе поб’ють. Натомість Росія вважається хорошою, затишною країною, в яку ми чомусь не потрапили. Вплив пропаганди Путіна очевидний.

Кому і навіщо потрібно сіяти в Криму міжнаціональну ворожнечу? Сварити кримських татар з росіянами, а росіян з українцями? У мене немає відповіді на це питання. Тільки припущення. Але від усвідомлення того, що хтось свідомо це робить, мені іноді стає страшно. Дуже не хочеться опинитися на лінії фронту в безжальній громадянській війні”.

Три варіанти. Підеш на ліво…

Після оголошеної перерви, ще до бійки під куполом, спікер Володимир ЛИТВИН заявив про три виходи із ситуації, яка обговорювалась у фракціях: зняти законопроект з розгляду; направити в профільний комітет на доопрацювання всі проекти Закону, які стосуються мовного питання та провести всеукраїнський референдум стосовно використання регіональних мов. Проте коли спікер закрив засідання, стало зрозуміло, що жоден з обговорюваних варіантів не було обрано. Лідер фракції “Партії регіонів” Олександр Євфрємов пообіцяв, що рада повернеться до розгляду законопроекту №9073 у п’ятницю: “Ми продовжимо його розгляд тоді, коли Верховна Рада продовжить роботу. Сподіваємося, ми продовжимо розгляд законопроекту, якщо Погоджувальна рада не прийме іншого рішення”, – сказав він.

Громадскість знову закликає людей прийти сьогодні 25-ого травня не пізніше 10.00 ранку під Комітетами Верховної ради за адресою вул. Грушевського 18/2. Оскільки на 10.00 парламент знову розглядатиме законопроект.

Подавати заявку за 10 днів?

Сьогоднішній мітинг під Комітетами Верховної ради делегував декілької активістів ГР “Відсіч” до Апарату Президента з тим, щоб передати Віктору Януковичу звернення такого змісту:

Президенту України
Януковичу В.Ф.

Пане Президенте!

Наша делегація прийшла до Вас від імені громадян України, які зараз біля Верховної Ради займаються тим, що мали б робити Ви, як гарант Конституції України, та члени Вашої партії – відстоюють цілісність та стабільність держави.
Звертаємось до Вас з вимогою негайно вплинути на підконтрольну Вам парламентську більшість, аби вона зняла з розгляду розкольницький законопроект Колесніченка-Ківалова “Про засади державної мовної політики”. Сподіваємось на Вашу відповідальність за долю країни, яку Вам довірили мільйони людей.

Учасники акції хотіли зареєструвати заяву для Президента, проте міліція і особи в цівільному завадили їм це зробити. Вони силою виштовхнули активістів від вхідних дверей, били, внаслідок чого, за словами учасника акції Дмитра Карпія, зараз сильно забита рука Катерини ЧЕПУРИ. Охорона неохоче показувала свої посвідчення, а деякі представники взагалі відмовлялась виконувати свій обов’зок. Особи в цівільному забороняли відео зйомку активістів. Свій спротив міліція аргументувала тим, що організатори акції за 10 днів до мітингу не попередили про це органи влади. Такі твердження міліції викликали подив в організаторів акції, адже представники міліції не знають порядок організції мітингів і з якою метою подається організаторами мирних зібрань заявка. Самі ж ініціатори акції протесту запевнили, що заявку в КМДА надіслали і закликали охорону зателефонувати в Київську міську державну адміністрацію.

Врешті-решт звернення до Президента охорона передала, але зареєструвати в канцелярії не встигли, оскільки завершився робочий день. Частину активістів, які прийшли пізніше до АП не пускала міліція, тому вони зробили акцію перед воротами.

Нагадаємо, ст. 39 Конституції України говорить, Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей”. Статтю 34 Конституції України гарантує  право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово чи в інший спосіб на свій вибір. Стаття 3 Закону України «Про міліцію» говорить, що діяльність міліції є гласною. Стаття 7 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм та джерел одержання інформації, а також статтю 302 Цивільного кодексу України говорить, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

“Проголосувавши за язик, відфудболите рейтинг”

Організатори півторатисячного протесту під стінами Верховної ради кажуть, що влада розуміє тільки мову рейтингів. Тому аби зрозуміло донести свій месидж проти законопроекту “Про основи державної мовної політики” вони пообіцяти проінформувати населення інших міст України, в яких представники більшості збираються балотуватись за мажоритарною системою, про досягнення їхніх депутатів. Вони стверджують, що влада не вирішила жодної соціальної проблеми, а тільки займається “мовними питаннями і маніпуляціями, які сіють розбрат серед українців”.

На мітингу під Комітетами добровольці записувалися і продовжують записувати на поїздки до інших міст. Так, наприклад, першу поїздку добровольці обіцяють здійснити до виборчого округу Володимира ЛИТВИНА в Новоград-Волинському (Житомирщина) вже наступного тижня.

Микола МИРНИЙ