Перебуваючи в окрузі № 23 з антикомуністичним походом, активісти кампанії «Помста за розкол країни», вчора втретє побували в рідному селі першого заступника голови Верховної Ради Адама Мартинюка.
Цього разу 27 молодих людей поширювала серед мешканців Ветел не лише листівки (нового виду) із закликами не голосувати на виборах-2012 за свого односельчанина, який допомагає знищити мову, що нею говорять, мабуть, 100% ветлівців, але й листівки про «покращення життя вже сьогодні» і закликом приєднуватись до кампанії та статтю активістки Громадянського руху «Відсіч» Ірини Чулівської про величезні витрати «борців з капіталізмом» на виборчу кампанію, зокрема на замовну рекламу КПУ у засобах масової інформації.
Якщо під час другого приїзду у Ветлах на двох активістів кампанії та журналістів було скоєно напад з боку членів місцевого осередку Комуністичної партії на чолі з православним священиком Московського патріархату , то цього разу руками ніхто їх не чіпав. Натомість активісти стали свідками «високої комуністичної культури». В їх бік у місцях скупчення людей (як правило, біля місцевих магазинів, де, судячи з поведінки деяких сельчан, продається спиртне на розлив) лунала брутальна лайка (триповерхові мати сипалися навіть з вуст жінок доволі немолодого віку), звинувачення у продажності («зараз ніхто нічого безкоштовно не робить»), поради не витрачати гроші, бо «тут всі за Адама Івановича». Також активісти стали свідками заможного життя ветлівців, бо ті час від часу жбурляли в поширювачів листівок яйцями, а коли мікроавтобус вже від’їжджав з села, прихильники Мартинюка підбігли до нього й вилили відро гною на дах, від чого постраждала… сільська голова Ветел Любов Павлік, яка знаходилась поряд. Бо більша частини гноївки зрикошетила від мікроавтобуса й потрапила на неї, щедро залишивши обличчя та спину. На жаль, не зберігся аудіозапис слів, які адресувала після цього Любов Адамівна на адресу своїх односельчан, відпльовуючись від лайна.
Варто зазначити, що не всі мешканці Ветел лаяли активістів, демонстративно рвали листівки, не читаючи, та страждали на інші прояви «високої культури комуністичного виховання». Були й такі, які не боялися брати листівки, висловлювати свої погляди, а також запрошували до себе додому тих, в кого влучили яйцем, аби вони змили сліди гостинності ветлівських домогосподарок, в яких, очевидно, кури несуться згідно доведеного плану соціалістичного змагання між півнями, а тому дівати продукти їх праці просто немає куди.