“Є речі священні для кожного народу… Це – мова, це – закон, це – історія. І ці речі треба захищати грудьми, а не прапорцями, які повиносили до Народного дому замість того, щоб всім встати під українським синьо-жовтим прапором”, – вважає політв’язень радянських таборів.
Comments are closed.
Мова це ціла історія народа. Пролита кров віками за свободу слова, віри та політичної думки. Не можумо допустити чужого розмовлення, чужим якиком, для нашої країни. Наша держава єе Україна та й вона має свою власну мову. Геть чужі напасники… Чи ми беремо лекцій із історичного буття?.. Гнть депутатів отрі не говорять українською мовою…
Вони не достстійні брати міста в Парламенті!!! Українці, пора нам піднятися на свої ноги та й боротися за усе те що є дороцінне нам. А наша мова таким і є! Плекаймо її. Вона найкращща в світі бо вона є наша, бо вона блестить жовтоблакитно немов сонце Украхни!
Якесь дуже дивне звернення…
Ніби з паралельного світу…