Голова Верховної Ради Володимир Литвин не телефонував до активістів кампанії “Помста за розкол країни” і не просив їх не їздити до його рідного села й не дискредитувати його там.
Про це заявила активістка кампанії Ольга Сало щодо поширеного засобами інформації повідомлення про це з посиланням на нібито її слова.
Ольга Сало пояснила, що на презентації кампанії у Львові 27 липня розповідала про те, як активісти кампанії пікетували офіс Народної партії з попередженням, що розгорнуть антиагітацію проти Володимира Литвина в його окрузі та рідному селі, якщо він посприяє прийняттю законопроекту Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики” № 9073, і що після цього голова Верховної Ради виступив з заявою, де згадував про ці попередження. Відповідно, Ольга Сало ні про які дзвінки активістам кампанії від Володимира Литвина не казала, оскільки їх не було ні після тієї заяви, ні тоді, коли активісти поїхали до майбутнього округу і до рідного села спікера після голосування законопроекту у першому читанні 5 червня, коли голова Верховної Ради підіграв регіоналам.
Також Ольга Сало не називала Володимира Литвина в переліку ключових осіб, які посприяли законопроекту № 9073 і склали його, оскільки голова Верховної Ради цього законопроекту не складав і ключовою особою в питанні сприяння його прийняттю теж не був, за винятком 5 червня. Словосполучення “ключова особа” було вжито О. Сало стосовно В. Литвина в контексті переліку осіб, від яких залежить, чи стане цей законопроект законом. А також в контексті тих осіб, на кого буде звернута головна увага кампанії, якщо Володимир Литвин підпише законопроект.
За словами Ольги Сало, після позачергової сесії 30 липня у Володимира Литвина не з’явилось жодних підстав підписувати цей законопроект. І твердження Олександра Єфремова та Сергія Ківалова про обов’язок голови Верховної Ради підписати законопроект з посиланням на статтю 131 Закону “Про Регламент Верховної Ради України” є свідомим маніпулятивним перекрученням законодавства. Адже у ст. 131 йдеться про усунення редакційних неточностей або явних неузгодженостей між положеннями законопроекту, яких справді вистачає. Однак причиною непідписання Володимиром Литвином законопроекту “Про засади державної мовної політики” були численні порушення Регламенту під час голосування за нього у другому читанні, і ці порушення досі не виправлені, і в порядку, передбаченому ст. 131, виправлені бути не можуть. Також висловлене “езоповою мовою” бажання Володимира Литвина підписати законопроект в разі, якщо внесені ним на позачергову сесію зміни та уточнення до законопроекту будуть проголосовані, не скасовує факту прийняття законопроекту у другому читанні з брутальними порушеннями процедури. До того ж запропоновані В. Литвином зміни та уточнення були відхилені Верховною Радою. І зроблено це було також з порушенням ст. 131 та ст. 45 Регламенту Верховної Ради, оскільки кожне уточнення мало голосуватись окремо, а доповідати мав сам ініціатор уточнень, тобто Володимир Литвин, чого зроблено не було — всі уточнення, про які ніхто не доповідав, були відхилені одним голосуванням.
“Якщо Володимир Литвин все ж таки піддасться на тиск Партії регіонів та підпише проголосований з численними порушеннями Регламенту законопроект, кампанія “Помста за розкол країни” зосередиться саме на ньому й кине головні свої ресурси на округ Литвина аж до самих виборів, аби не допустити його в народні депутати наступного скликання. І це вже будуть не поїздки, а системна щоденна робота безпосередньо в окрузі. Бо за наслідки своїх дій чи власної бездіяльності політики мають відповідати. І якщо держава не може забезпечити покарання політиків за порушення законодавства і руйнування країни, це зроблять громадські активісти”, — прокоментувала Ольга Сало ситуацію, яка склалася довкола законопроекту “Про засади державної мовної політики” вже після позачергової сесії 30 липня, яка, до речі, також була скликана з порушенням Регламенту Верховної Ради — Розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергової сесії було опубліковано в газеті “Голос України” за два, а не за три дні до відкриття сесії, як цього вимагає ч. 2 ст. 11 Регламенту Верховної Ради України. Так само народні депутати не отримали за три дні до відкриття сесії документів, які пропонується розглянути на ній (ч. 3 ст. 11 Регламенту).
Треба послати Литвинові міцну мотузку і шматок САЛА, щоб її змазати.