Україна хоче модернізувати старі АЕС і сподівається на міжнародних кредиторів. Екологи критикують і застерігають перед ризиками експлуатації атомних енергоблоків ще радянського зразка, які своє вже відпрацювали.
Оператору українських атомних електростанцій, компанії «Енерегоатом», потрібні гроші. Кажуть, що на посилення безпеки АЕС. Одним з фінансових джерел може стати Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Принаймні в понеділок, 24 вересня, до України прибула делегація ради директорів цієї кредитно-фінансової установи.
Остаточних гарантій, однак, що гроші Києву справді виділять ще нема. Як розповів DW старший радник ЄБРР Антон Усов, очікується, що питання виділення кредиту розглядатимуть на засіданні Ради директорів банку в Лондоні 31 жовтня.
Питання кредиту ще відкрите
Нині ж представники ЄБРР знайомляться із ситуацією на місці. За словами Усова, візит носить «консультативно-ознайомчий характер». «Директорам розкажуть про саму компанію, про енергетичну стратегію України до 2030 року і про проект, що винесуть на їхній розгляд», – пояснив Усов. Адже треба знати, кому даєш гроші й з якою метою їх потім витрачатимуть. Все ж таки, ідеться про 300 мільйонів євро.
Загалом же, як повідомлялось раніше, загальна вартiсть проекту з підвищення безпеки українських АЕС оцiнюється в 1,45 мільярда євро. Передбачається, що такий самий кредит, як i ЄБРР, видiлить агентство Європейського Союзу з атомної енергетики «Euroatom».
Ані після Чорнобилю, ані після Фукусіми в Україні серйозно не розглядали ідею відмови від атомної енергії, замість цього серйозно збираються продовжити термін експлуатації старих АЕС
Екологічні активісти критично оцінюють український проект енергострагії. Німецький експерт з питань клімату та ядерної енергетики, який представляє міжнародну природозахисну організацію Greenpeace Тобіас Мюнхмайєр, вважає енергетичну стратегію України недосконалою. У розмові з DW він звернув увагу на «старі лобістські ідеї атомної та вугільної промисловості». Замість того, щоб фінансувати продовження роботи радянських атомних блоків, на його думку, варто було б активніше розвивати відновлювальну енергетику.
Краще все ж таки модернізувати?
Однак чи прислухаються в Києві до подібних закликів, якщо ані після Чорнобильської катастрофи, ані після катастрофи на японській АЕС Фукусіма в Україні ніхто серйозно не розглядав ідею відмовитися від використання атомної енергії? Отже, якщо вже експлуатувати атомні електростанції, то хоча б підвищити на них рівень безпеки?
Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна сказала DW, що цей кредит, як і кошти від організації «Євроатом», що планують залучити на фінансування підвищення безпеки українських АЕС, «безумовно потрібен». Ольга Кошарна нагадує, що програму почали розробляти ще 2008 року, й після аварії у Японії доповнили. «Програма враховує всі заходи з посилення безпеки, модернізації і подовження ресурсу енергоблоків, проектний термін яких завершується», – зауважує експерт. Крім того, на її думку, модернізувати економічно вигідніше, ніж будувати нові АЕС.
Екологи: потрібна стратегія закриття АЕС
Тим часом за ініціативою Національного екологічного центру України природозахисники збирають підписи під зверненням до Ради директорів ЄБРР, де висловлюють глибоке занепокоєння планами українського уряду з продовження тривалості роботи атомних енергоблоків.
Екологи, зокрема, критикують наміри за рахунок кредиту продовжити термін експлуатації 1-го енергоблоку Южноукраїнської АЕС, який завершується вже цього року. Критики наголошують, що цей блок є експериментальною установкою, що, крім того, в регіоні недостатньо води для охолодження реакторів і особливо в літню пору року блоки часто доводиться зупиняти. Природозахисники закликають ЄБРР не надавати «Енергоатому» кредит на модернізацію АЕС, а замість цього допомогти українському уряду підготувати програму з виведення з експлуатації атомних енергоблоків, що своє вже відпрацювали.