Глядачам у семи українських містах під час фестивалю «Нове німецьке кіно» покажуть стрічки про соціальні, сімейні й особисті кризи. Кожен з фільмів має по-своєму зацікавити українського глядача.
У четвер у Києві розпочинається вже вісімнадцятий за ліком, щорічний фестиваль нового німецького кіно, який організовує Goethe-Institut в Україні. Як розповіла речниця компанії-співорганізатора показів “Артхаус Трафик” Олександра Кравченко, комедій цьогоріч годі чекати – всі п’ять фільмів є серйозним кінопродуктом: драми, події в яких розгортаються у другій половині ХХ-го століття. Є й історії, що звертаються до особистісних переживань. Це роботи останніх двох років, відзначені численними нагородами, визнаними на фестивалях у Берліні, Каннах, Карлових Варах. «Наша мета – гідно тримати існуючий формат, щороку представляти сильну програму з новинок кінематографу» – додає Кравченко.
Саме через «суворість» тем і обрали для рекламного постеру фесту – зображення берлінської телебашти, яка теж є досить холодним індустріальним символом. Попри усю серйозність фільмів, у компанії запевняють, що представлені фільми є глядацьким кіно, яке може бути сприйняте широким колом глядачів.
Персоналізовані історії
Кінофестиваль пройде у семи містах України
Фестиваль відкриють стрічкою «Барбара» режисера Крістіана Петцольда, який на Берлінале отримав премію за найкращу режисерську роботу. Фільм про жінку, яка у 1980-х роках намагалась втекти з НДР, отримав ще й срібну нагороду Німецької кіноакадемії. Програмний директор “Артхаус Трафик” Ілля Дядик дивився цей фільм у Берліні.
Він розказав DW, що стрічка викликала дуже теплу реакцію глядачів. «Тема фільму – поділена навпіл країна, дуже близька і зрозуміла багатьом німцям, особливу схвальність глядачів викликала висока професійність героїні-лікарки, яка, незважаючи ні на що, має співчуття до людей». Кінознавець підкреслює, що «Барбара» – фільм не про НДР, а все ж особиста історія. Своїм фільмом-улюбленцем з підбірки Ілля Дядик називає драму Крістіана Швохова «Невидима». «Тонка психологічна картина про молоду актрису, яка знаходить можливість подолати свої страхи і знайти себе».
Поради кіноманів
Кадр з фільму «Хто, якщо не ми»
Чимало кіноманів в Україні очікують на показ фільму «Хто, якщо не ми» Андреаса Вайля. Цей фільм розповідає про зростаючу радикалізацію, що складається з безсилля та люті, із зарозумілості та фрустрації. Дядик уточнює, що до України мав приїхати режисер фільму, але не зміг через зйомки. Андреас Вайль – знаний німецький документаліст, а картина «Хто, якщо не ми» – його художній дебют. «Історія про молодих революційно налаштованих молодих людей, котрі вирішують змінити історію, може бути цікава українському глядачеві» – запевняє Ілля Дядик. До речі, у фільмі грає Александр Фелінг, який цього літа був у журі кінофестивалю в Одесі.
Саме цю стрічку рекомендує переглянути і організаторка Українського кіноклубу у Берліні Олександра Бінерт. Вона теж дивилась цей фільм під час фестивалю Берлінале. “У фільмі добре показана неможливість вирішення суспільних проблем в державі через радикальне насильство, адже воно не призводить ні до чого доброго. Використовуючі насильство, насправді, програють всі.” Фестиваль «Нове німецьке кіно» пройде у Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Чернівцях, Харкові. Стрічки демонструватимуть німецькою мовою з українським перекладом.