У березні 2010 року беркут брутально розігнав акцію протесту по бульв. Лесі Українки 7/9, арештувавши Олександра Гудиму, народного депутата І скликання, який вже кілька років невідступно бореться за права киян проти незаконних новобудов. Арешт його був замінений підпискою про невиїзд і відкриттям кримінальної справи проти О.Гудими.
Ці події в той час широко висвітлювалися в пресі, див., напр.: http://derybanu.net/deriban-v-stolitsi/bulv-lesi-ukrayinki-9/
Справа, порушена Гудимою, про незаконність будівництва, яке було об’єктом спору, після представлення захисником Гудими документів, які свідчать про те, що дозвільні документи на будівництво були сфальсифіковані, закінчилася досить оригінально – суддя Карабань В.М.(Печерський районний суд) оголосив перерву в засіданні і об’явив, що суд іде в дорадчу кімнату для винесення вироку. Але сам вирок був оголошений напередодні об’явленої суддею дати, див., напр.: http://samozahist.org.ua/?p=36353 , тобто у відсутності сторін !!! Звичайно, рішення було не на користь О.Гудими.
Справа по звинуваченню О.Гудими, який нібито завдав тілесних ушкоджень охоронцю, тягнеться досі. За цей час засідання неодноразово переносилися через відсутність свідків звинувачення, яким по кілька (до п’яти !) разів надсилалися повідомлення про явку в суд. Свідчення, які надавалися свідками, яких вдалося-таки знайти, були далекі по суті від їхніх же письмових пояснень. Жодного свідка з боку О.Гудими поки що не було викликано до суду. І ось трапилося несподіване ускладнення – О.Гудима захворів і потрапив у лікарню. Минулого вівторка (18.12) він вже прийшов на чергове засідання, але ще не повністю одужав і до того ж потребував заміни захисника і тому просив відкласти засідання на місяць. Представниця прокуратури Печерського р-ну заперечила проти прохання О.Гудими, а суддя Тарасюк Х.Е, яка веде справу, заявивиши, що справа недопустимо затягується в часі, відкрила чергове засідання і навіть на прохання Гудими – після його двогодинного діалогу з суддею, – перенести розгляд справи через його погане самопочуття, об’явила перерву на п’ять хвилин (і це вже о 18.30 вечора), щоб «підсудний міг випити водички і прийти до тями». Під час цієї перерви спостерігачі по справі викликали швидку, лікар якої не зміг поставити остаточний діагноз, але наполягав на тому, що пацієнт потребує госпіталізації. Судя об’явила перерву на добу (тобто на 19.12). Наступного дня в призначений час нам повідомили, що у хворого інсульт…
Вражає упередженість і жорстокість судді Тарасюк. Я знаю Олександра Гудиму з 1992 року, коли він був народним депутатом від Волині. Я тоді працювала в Інституті математики і займалася, зокрема, організацією відзначення 100-річчя з дня народження видатногоо вченого-математика І половини ХХ ст. Михайла Кравчука, який походив з Волинського краю. У 1938 році М.Кравчук був безпідставно арештований і у 1942 році загинув на Колимі… Дізнавшись про цю подію, Гудима дуже активно допомагав нам, з його допомогою ми навіть добилися відзначення цієї події на рівні ЮНЕСКО, він навіть сам перевозив до Луцьку меморіальну дошку, яку ми відкрили під час подорожі до малої батьківшини Кравчука. І потім, коли у мене виникали якісь проблеми в громадських справах, я завжди отримувала розуміння і підтримку від пана Олександра.
Він справжній патріот, порядна і сумлінна людина. Дуже сумно усвідомлювати всю несправедливість і абсурдність того, що відбувається на цих судових засіданнях. Не викликає сумніву, що і прокуратура, і суддя розуміють, що вони роблять чорну справу, але … навіть не хочуть розібратись в суті того, що вони діють…
Скільки можна терпіти таке знущання над людьми, які щиро прагнуть робити хороші справи задля загального добра?
З повагою,
Галина Сита