Україна повністю прийняла 115 із 145 рекомендацій країн-учасниць ООН щодо поліпшення ситуації з правами людини в рамках моніторингу ООН за дотриманням прав людини, але відхилила рекомендації щодо подолання вибіркового правосуддя та політично вмотивованих переслідувань.
Про це 14 березня в Женеві на засіданні Ради ООН з прав людини повідомив Урядовий уповноважений України у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький.
Всього Україна відхилила 27 рекомендацій, а 3 – прийняла частково. Серед відхилених рекомендацій – також ті, що стосуються, прав сексуальних меншин, запровадження квот для жінок та ратифікації низки міжнародних договорів.
Спираючись на реалії
“Ми виходили з реальних можливостей виконати ту чи іншу рекомендацію. Було б безвідповідально погодитися на всі рекомендації, які були запропоновані, а потім не мати змоги їх виконати”, – заявив Назар Кульчицький в коментарі ВВС Україна.
За його словами, уряд протягом наступних чотирьох років впорається із усіма прийнятими рекомендаціями: “Вони часто схожі і насправді зводяться до восьми чи дев’яти питань. По багатьох із них робота триває вже довгий час”
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська сказала ВВС Україна, що прийняті Україною рекомендації є важливим кроком для покращення ситуації з дискримінацією, запобігання тортурам та дотриманням прав дітей.
Вибірковості немає
У списку відхилених – рекомендації США, які стосуються проблеми вибіркового правосуддя та політично мотивованих переслідувань в Україні.
“Ми вважаємо, що проблеми із вибірковим правосуддям в Україні станом на сьогодні не існує. Європейський суд з прав людини у справі “Луценко проти України” визнав відсутність політичних мотивів у його затриманні і триманні під вартою. Тому нам не зрозуміло, на якій підставі нам роблять такі звинувачення”, – заявив пан Кульчицький.
Втім, вже тривалий час представники ЄС та США вказують Україні на ознаки вибіркового правосуддя у справах проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Серед інших, Україна не прийняла рекомендацію Росії “вживати заходів щодо запобігання інтеграції націоналістичних ідей в політичні платформи громадських об’єднань”. Представник України заявив, що в національному законодавстві передбачений принцип толерантного ставлення до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань.
Гендерні квоти та ЛГБТ
Серед відхилених Україною також рекомендації щодо захисту прав ЛГБТ-спільноти та свободи вираження поглядів, пов’язаних із сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю. Ці рекомендації запропонувала група країн, серед яких: Норвегія, Австралія та Швеція.
“Ми не вважаємо за необхідне виділяти одну з форм дискримінації в окремий блок. Це повинен бути комплексний підхід, який повністю врегулює питання боротьби з будь-якими проявами дискримінації”, – прокоментував ВВС Україна Назар Кульчицький.
Голова громадської організації “Інсайт” Олена Шевченко розчарована такою позицією. “Це ілюструє, наскільки уряд підтримує ксенофобські настрої та ультраправорадикальну риторику, яка сьогодні панує в інформаційному просторі”, – сказала вона.
Експерт зазначила, що ситуація з правами ЛГБТ-спільноти в Україні за останні роки погіршилася, зокрема, зріс рівень насильства, були заборонені публічні заходи проти гомофобних законодавчих ініціатив, а їх учасників заарештували.
За її словами, в українському парламенті з 2010 по 2013 роки були зареєстровані 5 законопроектів, спрямованих на обмеження прав ЛГБТ-спільноти.
Валерія Лутковська вважає, що захистити права ЛГБТ можна через внесення змін в антидискримінаційне законодавство, які уряд зареєстрував у парламенті.
“Оскільки офіс Омбудсмена наділяється додатковими повноваженнями згідно із тим законодавством, яке буде найближчим часом, я сподіваюся, прийнято в парламенті, я точно знаю, що цьому питанню ми приділятимемо велику увагу”, – зауважила вона.
Раніше міжнародні правозахисні організації, а також ЄС висловлювали занепокоєння нападами на голову організаційного комітету гей-форуму Тараса Карасійчука в травні-червні 2012 року, внаслідок яких активісти скасували запланований гей-парад.
Український уряд також відхилив рекомендацію здійснювати тимчасові спеціальні заходи, зокрема квоти, для досягнення гендерної рівності.
На думку омбудсмена Валерії Лутковської питання квот потрібно додатково вивчати: “Ми бачимо постійну зміну кількості жінок в парламенті. Вона йде поступово, але, тим не менше, така тенденція є. Треба провести дуже глибокі дослідження, у зв’язку з чим у нас жінка не потрапляє до парламенту: через те, що сама не хоче; тому що не вбачає для себе такої можливості чи тому що за неї не голосують (і якщо це так – то чому не голосують)”.
Підписані, але не ратифіковані
Україна також відмовилася прийняти низку рекомендацій про ратифікацію міжнародних договорів, таких як Римський статут Міжнародного кримінального суду, Міжнародна конвенція про захист всіх осіб від насильницьких зникнень, Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей, Конвенція Ради Європи про попередження і припинення насильства щодо жінок та побутового насильства та інші.
“Це рішення у більшості випадків базується на нашому серйозному сумніві щодо спроможності гарантувати виконання цих рекомендацій, як, наприклад, у випадку із ратифікацією Римського статуту, що вимагає змін до Конституції України”, – заявив Назарій Кульчицький, додавши: “Не приймаючи певні рекомендації, ми не зачиняємо двері для їх виконання, а починаємо вивчати це питання на національному рівні”.
Таку позицію розкритикували українські правозахисні організації. “Враховуючи те, що Україна підписала практично всі ці міжнародні договори, її позиція, направлена на відкладення ратифікації цих документів, свідчить про формальне ставлення до підписання міжнародних угод, яке не спрямоване на реальне виконання їх положень”, – йдеться у заяві Української Гельсінської спілки з прав людини, Центру “Ла Страда-Україна” та інших організацій.
Валерія Лутковська, своєю чергою, наполягає на ратифікації Конвенції Ради Європи про попередження і припинення насильства щодо жінок та побутового насильства.
“Документ дійсно складний, він потребуватиме величезних змін в національне законодавство. Але якщо Україна вже підписала цю конвенцію, наступний крок є необхідним”, – сказала вона.
Україна отримала рекомендації щодо покращення ситуації з правами людини від 57 країн-учасниць ООН у жовтні 2012 року, а потім мала їх розглянути і ухвали, відхилити чи прийняти частково.
Це відбувається в рамках Універсального періодичного огляду – моніторингового механізму за дотриманням прав людини, у рамках якого кожна країна-член ООН раз на чотири роки мусить звітувати, як вона дотримується прав і свобод людини — і отримувати критичну оцінку свого звіту.
Тетяна Печончик