– Мамо, а чому ми сюди прийшли? – запитує шестирічна дівчинка у квітчастій куртці і джинсах. – Щоб підтримати бібліотеку. Не треба нам, щоб тут продавались труси і шкарпетки. Тут потрібна бібліотека – поправляє свій шалик на шиї чорноволоса мама у різнокольоровому смугастому светрі та з вишневого кольору рюкзаком на спині.
Ця жінка одна із 111 небайдужих киян, хто 6 квітня відгукнувся на заклик активістів Гостинної республіки записатися в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. Володимира Гнатовича Заболотного, яка знаходиться у Гостинному дворі у Києві. По тому, як Гостинний двір перепрофілювали на торгівельно-розважальний комплекс, постало питання подальшої долі бібліотеки, фонд якої приблизно 400 тисяч видань примірників від XVI століття до сьогодення.
Між пам’ятником Григорія Сковороди і Гостинним двором журналіст і громадський активіст Ігор Луценко у мегафон запрошувє киян відвідати бібліотеку. Поряд кілька чоловік роздавали перехожим листівки з інформацією про бібліотеку.
Потрапити в бібліотеку можна було через довгі високі коридори, в яких стояли по кілька кремезних чоловіків-охоронців у чорному одязі.
А тим часом за вікнами бібліотеки…
Екскурсовод по Києву, а також активіст Гостинного двору Владислава Осмак каже, що бібліотека унікальна тим, що може задовільнити наукові, дослідницькі потреби як архітекторів, так і дизайнерів, будівельників, києвознаців, краєзнавців. Це центр дослідження населених пунктів України: “Тут відбувається цикл заходів, який присвячений дослідженню малих міст України і це треба бачити, як люди з крихітних населених пунктів України сюди до Києва приїздять, беруть участь у наукових конференціях, як вони сяють. Яким поштовхом це стає для подальших досліджень..!” – каже пані Осмак.
В цій бібліотеці також можна знайти унікальні зібрання літератури з будівництва і архітектури Києва та інших населених міст України, наприклад, Фундуклей І “Отношение Киева в отношении древностям” (1847 рік), Багалей Д. І. Міллер Д. П. “Истори города Харькова за 205 лет его существования” (1905, 1912 рр). Особливо цікавий і цінний фонд ілюстративних матеріалів, що включає гравюри, листівки з видами пам’яток архітектури різних регіонів України та світу, плани.
До черги бажаючих записатись підійшла директорка бібліотеки Галина Войцеховська. У юрбі запитували її про місце бібліотеки у конфлікті між владою і громадскістю. Вона повідомила, що ось у ці дні стало відомо, що влада перевозить бібліотеку у чотирьохповерхову будівлю за адресою проспект Перемоги, 50В, куди можна дійти пішки від станції метро Шулявська за дві – п’ять хвилин: “Зараз там йдуть підготовчі роботи. Робиться проект приміщення. Нам обіцяють, що будівля буде суха, коли ми будемо заїжджати. Звичайно, у вологу будівлю ми не заїдемо, тому що мають бути витримані усі температурні норми” – каже директорка. Галина Войцеховська припустила, що за два – три місяці бібліотека переїде на нове місце. Директорка бібліотеки запевнила присутніх, що її робота – займатись бібліотекою: “Ми вже більше року товчемось у цьому всьому… У нас сильний дух, сильна воля. Ми на це все не звертаємо увагу. Ми обслуговуємо читачів, проводимо заходи, комплектуємо книжки, робимо бази даних”.
Активістка Гостинного двору Марія Лебедєва вважає, що 111 нових киян заявили, що їм потрібна бібліотека: “І не тільки бібліотека, а й інтелектуальна компонента Контрактової. А те, що бібліотека переїжджає – у неї немає вибору. Як завжди, не запитують ні киян, ні бібліотеку… Йдуть переговори про переїзд і йде перевірка умов, кліматконтролю. Ми пам’ятаємо гарний приклад – Музей історії Києва. Коли він переїжджав, казали те саме, що все буде ок. Маємо, що маємо” – каже пані Лебедєва.
Раптом директорку бібліотеки викликає міліціонер. – Ви ж тут не будете нападати? – запитала Галина Войцеховська. Міліціонер повідомив, що просто зайшов перевірити порядок.
Нагадаємо, причиною скасування статусу пам’ятки для Гостинного двору, на думку влади, була новизна спорудження будівлі. Тому постановою Кабінету Міністрів України № 1380 від 15 серпня 2011 року, будівлю викреслили зі Списку пам’яток архітектури та Державного реєстру пам’яток,
26 квітня 2012 року київська міська рада дала зелене світло компанії “Укрреставрація” розробити проект землевпорядкування про відвід земельної ділянки на Контрактовій площі.
5 липня 2012 року Верховна Рада законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню” – вилучила будівлю із “Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”. За це рішення проголосувало тоді 256 депутатів.
Відтоді громадські активісти розгорнули громадську кампанію на захист Гостинного двору у відповідь на плани створити там торговий центр з паркінгом і частково його перебудувати.
Директор АТЗТ “Укрреставрація” Дмитро Ярич постійно заявляв, що його підприємство має усі дозвільні документи на реконструкцію Гостиного двору.
Микола Мирний
“Ні корупції!”