Григорій Приходько: Державний апарат діє як закрита асоціація чиновницьких і депутатських сімей.

МОЄ ЩИРЕ ПОСЛАННЯ

ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ВІКТОРУ ЯНУКОВИЧУ

Під час врадіївських подій я знайшов в Інтернеті страшну новину: в державі є союз бездомних офіцерів.

Пане Верховний Головнокомандувачу! Бездомний офіцер – це як? Що, держава вирішила покінчити самогубством?

Наші сусіди, близькі й не дуже, називають Україну зоною інтелектуального лиха. Якщо неупереджено поглянути на державу від столиці до Врадіївки, від чиновників у розкішних маєтках до бездомних офіцерів, то мимоволі погоджуєшся з такою оцінкою. І стає очевидним, що критично низький IQ (коефіцієнт інтелекту) державного апарату має генетичне походження.

Європа вимагає від Вас зробити суди незалежними, а правосуддя невибірковим. Мабуть, у європейців теж проблеми з IQ. Можна скасувати пост Президента, владу передати опозиції, поставити біля кожного судді правозахисника – і що це дасть? Або інше питання: хто відбілював врадіївських бандитів у погонах? Один з керівників РВВС. Чому? Тому, що у бандитів родичі вищі за чином, ніж керівник РВВС.

Не сталося б бунту, ми про це не знали б. Але я не ризикну говорити, що бунт селян розірвав злочинне коло. Порятунок держави може бути, якщо ввести ценз IQ для чиновників і депутатів. Але тут ми впираємось в генетичну проблему.

Державний апарат діє як закрита асоціація чиновницьких і депутатських сімей. Татусь-Президент подає законопроекти, а син-нардеп ухвалює їх. Татусь-Прем’єр-міністр розподіляє державний бюджет, а син-нардеп ухвалює цей бюджет. Татусь – Генеральний Прокурор наглядає за суддями, а син-нардеп призначає суддів і т. д.

За старшими партнерами пішли молодші. Як тільки Яценюк став лідером об’єднаної опозиції, тут же провів у парламент двох Табалових. Як тільки з Вашою допомогою «Свобода» потрапила до парламенту – тут же з’явилось два недоторканих Тягнибоки – і то не все. А про сімейство Балоги й казати страшно…

Мафізація державного апарату стабілізує владу, і цим вона спокушає правителя. Але вона є смертельно небезпечним для держави вірусом імунодефіциту. Історія знає тільки один рецепт проти такої хвороби. Я не стану нагадувати його. А Вам бажаю знайти мирний рецепт.

Чому родичі цілими сім’ями йдуть у владу? По-перше, так легше знайти гроші, щоб купити мандат, бодай для одного. А по-друге, не всі сім’ї наділяють своїх членів геном кмітливості. Тож маємо масу невдах і в бізнесі, і в шоу, і т.д. Відтак той, хто першим з нещасного сімейства придбав мандат, тягне за собою рідних нездар. І їм знаходиться робота у владі: блокувати парламентську трибуну і депутатські туалети, калічити опонентів, носити награбовану у народу данину знизу до самого верху. Якраз робота для розумово відсталих.

А як же з державними рішеннями? А державні рішення для маси сірих державних родичів напрочуд одноманітні: як набити свою кишеню, як протягнути у владу своїх родичів і як захистити свої привілеї. А про решту, мовляв, хай думає башковита Венеціанська комісія.

За Вашого президентства активізувався ще один смертельний для держави вірус. Мова йде про земляцтво у владі. Коли спостерігаєш, як донецькі правлять від Карпат до Дону, то виникає асоціація. Колись великою державою так правили дніпропетровці. І де тепер та держава?

Ви спробували розбавити всевладдя донецьких депутатами від «Свободи». Але є сумнів, чи Ваш вибір вдалий. У мене враження таке, що свободівські депутати спустилися з донецьких териконів. У них завзяття, як у донецьких. І IQ такий самий. А головне – збігаються їхні інтереси. Якось проходили парламентські слухання щодо долі українського книговидання. Так от, на слуханнях не було жодного донецького і жодного свободівця. А при голосуванні за скасування депутатської недоторканості брати по розуму одностайно проголосували проти.

Демократичним шляхом ввести ценз інтелектуальності не вдасться. Потрібен примус. Микола Янович без штурму Кабміну не збагне, що для української лінгвістики одного Азарова досить. І Генеральний сам не здогадається, що і з одним Пшонкою злочинність не зростатиме, бо далі нікуди.

Боротьбу зі злочинністю треба починати зі зменшення числа пшонок у владі. Я кажу не тільки про Генерального. Катастрофічний стан у судовій системі. Там імунітет утрачений. А юстиція? Міністром є Олена Лукаш, а її сестриця – секретар ЦВК. Одна править право, а сестриця гадає, яким партіям віддати право на владу. Оленин чоловік керує зовнішньою розвідкою. Це, мабуть, шпигунський реверс?

У Врадіївці держава показала, що вона є ворожою до народу. Державний орган, який покликаний захищати населення, вбиває, ґвалтує, грабує підзахисне населення. І причиною окупантської поведінки врадіївських ментів є сімейність держави. Я от хочу вгадати: якщо, наприклад, когось із балогів призначити суддею, чи буде він неупереджено судити калетників? Мабуть, гріховні сім’ї не стануть між собою ворогувати, бо вони мають спільного ворога – народ.

З надр наляканої врадіївцями ПР почулись закиди, що повстанців начебто опозиційники вгощали горілкою перед штурмом РВВС. Якщо таке було, то й що? Звичайна бойова традиція. Коли радянські війська штурмували укріплені райони ворога, то червоні комісари наливали солдатам по сто грамів. Це додавало сміливості. У Врадіївці, може, було щось схоже, хоч і в мініатюрі. Мешканці йшли на штурм ворожої фортеці. У цьому суть бунту, а не в тому, що повстанці випили.

Партія регіонів, в союзі з КПУ, перетворила державу на ворога народу. І першопричиною цього є заповнення державних вакансій чиновницькими і депутатськими родичами. Звідси й катастрофічно низький IQ держави. Але чи реально очистити державний апарат від державних родичів? Мабуть, мирним шляхом не вдасться, бо від такої хірургії має зникнути цілий правлячий клас. Вороги народу це розуміють, але вгамувати окупантські інстинкти їм не дозволяє генетичний дефіцит IQ.

Повстання у Врадіївці налякало і КПУ. Найкмітливіші з правлячої коаліції кинулись шукати порятунок від народу на Заході. З цією метою вони звернулися до польського сейму зі сльозливим проханням визнати волинські події 1943 року геноцидом з боку українців проти поляків. Однак, схоже на те, що цією істерикою вони сподіваються викликати співчуття і у канцлера Німеччини.

Нещасні з переляку забули, що вони є законодавцями держави Україна, яка до тих подій не має відношення. І держава не декларувала своєї волі відновити справедливість щодо потерпілого населення. Якщо ж владна коаліція вважає, що держава має взяти на себе такий обов’язок, то їхній уряд і їхній парламент мають виставити претензії урядові Німеччини. Підстава: тодішній уряд Німеччини окупував Україну, а тому він був відповідальний за безпеку населення.

Звичайно, ні ПР, ні КПУ цього не зроблять. Це вони на парадах махають кулаками гітлерівським трупам, а в сімейному житті ховають на Заході вкрадені у народу гроші. Тож підлизуються, щоб Меркель не арештувала їхні рахунки. Вони хоробрі тільки перед беззахисним населенням, до речі, як будь-який окупант. І своїми закидами учасникам штурму Врадіївського РВВС, що ті, мовляв випили горілки, ПР ще раз довела, що вона, як і КПУ, не визнає права народу на безпеку і на захист від злочинців.

Як на Вашу думку, пане Президенте, що в такому разі має робити народ?

Григорій Приходько

м. Бібрка на Львівщині.