Ініціатор Врадіївської ходи Василь Любарець виграв в Шевченківському районному суді Києва

Ініціатор Врадіївської ходи Василь Любарець щойно виграв в Шевченківському районному суді міста Києва. Про це повідомив правозахисник Володимир Чемерис, голова Інституту “Республіка”.

Нагадуємо, що судили Любарця по статті 185-1 КУпАП через те, що він не виконує неправосудну судову заборону Окружного адміністративного суду міста Києва протестувати “іншим суб’єктам” на Майдані Незалежності з 20 по 31 липня 2013 року. Суддя Волотікіна закрила справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Як каже адвокат Любарця, правозахисник Денис Овчаров, заборонні рішення суду мусять стосуватися конкретних відповідачів, а не невизначеного переліку суб’єктів.

UPD (13.30):

Правозахисна організація Інститут “Республіка”, організація-учасниця Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”, наголошує, що Окружний адміністративний суд Києва встановив обмеження свободи мирних зібрань шляхом заборони не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів. Таким чином дане обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених. Апелянтів не було належним чином поінформовано ні про відкриття провадження, ні про призначення судового засідання. Таким чином апелянти були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Апелянти були позбавлені можливості бути присутніми на судовому процесі, за результатом якого їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Таким чином, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Окружний адміністративний суд Києва порушив право апелянтів на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В Інституті “Республіка” вважають заборонне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11420/13-a, ухвалене за поданням Київської міської державної адміністрації, неправосудним, незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує конституційне право громадян на свободу мирних зібрань.

Як відомо, вночі 20 липня 2013 року судовий виконавець повідомила учасників та симпатиків врадіївського протесту проти сваволі міліції, що 19 липня о 17:20 Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Саніна Б.В. заборонив проводити фактично будь-які заходи громадським організаціям “Рух простих людей” і “Народна антикорупційна армія”, а також “…іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використовування гучномовців з 20 по 31 липня 2013 року у місті Києві на Майдані Незалежності та прилеглій території.” Таким чином дане обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених.

Всупереч автоматичній судовій забороні мирних зібрань протестувальники, правозахисники і журналісти досі проводять акцію протесту. Відтоді міліція не затримувала жодного учасника акції та склала протокол про адмінправопорушення лише щодо Василя Любарця.

Члени правозахисної організаці Інститут “Республіка”, організації-учасниці Всеукраїнські ініціативі “За мирний протест!”, радять протестувальникам:

1). Не боятися виходити на протести всупереч таким автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно забороняють проводити зібрання геть усім на певній території на певний час. Такі заборони є апріорі неправосудними, незаконними та необґрунтованими.

2). Організатори такого мирного зібрання мають бути додатково захищені від міліцейських і судових репресій силами правозахисників, юристів чи народних депутатів. Зокрема, кваліфіковану допомогу можуть надати експерти Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”

3). Протестувальників має бути багато – це зменшує ймовірність незаконних дій з боку міліції.

Інститут “Республіка” також вважає розгон акції протесту працівниками київської міліції увечері 18 липня незаконним, а перешкоджання встановленню наметів учасниками протестів з боку міліції перевищенням власних повноважень.

В заяві щодо подій 18 липня правозахисники стверджують, що розганяти мирні зібрання міліція в Україні не має жодного законного права. Згідно Закону “Про міліцію”, міліція має реагувати лише на кримінальні чи адміністративні правопорушення під час зібрань. Проте встановлення наметів з метою проведення мирних зібрань не є правопорушенням.

“Обмежити право на мирне зібрання може лише суд. Виконання вимог міської та районної комунальних служб, які перешкоджають реалізації людьми своїх прав і свобод, є перевищенням службових повноважень та незаконним виконанням злочинних наказів працівниками міліції”, – стверджують в Інституті “Республіка”.

Там вважають, що такі дії міліцейського спецпідрозділу “Беркут” мають бути кваліфіковані за ст.340 (“незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”), ст.365 (“перевищення влади або службових повноважень”) та ст.41 Кримінального кодексу України (“виконання явно злочинного наказу або розпорядження”).