«Юрій Шевельов. Вибрані праці. Інтерв’ю»

  ШевельовКнигу з такою назвою презентували  днями у полтавській кавярні «Зустріч». Нове видання побачило світ у просвітянському видавництві «Рік» коштом депутата ВР попередніх скликань, очільника Полтавської крайової «Просвіти» Миколи Кульчинського. Полтавська обласна організація товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка приурочила презентацію до видатної дати – цьогоріч, у грудні,  виповнюється 105 років  з дня народження видатного українського славіста Юрія Шевельова.  Передмови до книги написали відома письменниця Оксана Забужко, дисидент-шестидесятник, філософ  і публіцист, колишній політвязень комуністичних таборів Євген Сверстюк та професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко. У книзі вміщено сім  публіцистичних праць та есе Юрія Шевельова, серед яких найвідоміша «Москва. Маросєйка». У ній він зазначав, що українське національне відродження має трьох основних ворогів: першим  є Москва, другим – український провінціалізм, а третім – кочубеївщина, тобто комплекс зрадництва.

   У презентації взяли участь активісти «Просвіти»,  громадського руху «За Україну!», громадських об’єднань  патріотичного спрямування, журналісти, викладачі кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету. «Знайомство українців із цією великою постаттю, як і з багатьма іншими представниками української еміграції, що творили не підневільну, а справжню велику і вільну українську культуру, по суті тільки розпочинається. Юрій Шевельов посідає у цій натхненній, величезній і жертовній праці українських патріотів одне з чільних місць»,- наголосив на презентації  упорядник книги  Микола Кульчинський. « Ми, просвітяни, впевнені: наша Батьківщина буде гідна тих величезних зусиль української інтелігенції на еміграції, яка у біді і злиднях, попри все, творила непроминальні цінності для нас сьогоднішніх і майбутніх. Пізнати, засвоїти ці цінності — наш святий обов’язок. Саме цьому завданню і служить наше сьогоднішнє скромне видання», – підсумував голова крайового товариства «Просвіта». На завершення заходу лідер гурту «Дель Тора» Євген Янкевич виконав низку пісень громадянського звучання.

 

Довідково.Уродженець Харкова , лауреат національної премії ім. Тараса Шевченка, редактор літературного журналу «Сучасність» Юрій Шевельов є одним з найвідоміших українських вчених-славістів у світовому науковому співтоваристві. Активний учасник наукового та культурного життя української еміграції. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Президент УВАН у 1959 —1961 та 1981 —1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор  Альбертського,  Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Автор 17 книг, фундаментальних наукових праць: «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979), «Нарис сучасної української мови» (1951). Ці праці  були відкриттям світового значення у мовознавчій науці, оскільки у них науковець вщент розбив суто імперську, антинаукову «теорію»  трьох братніх мов. Юрій Шевельов аргументовано і впевнено довів, що українська та білоруська мови почали формуватися безпосередньо із спільнослов’янської мови, розпад якої припадає на 4-6 століття нашої ери. Своїми мовознавчими, культурологічними, літературознавчими працями він аргументовано протистояв постійному насаджуванню у світовій славістичній науці імперських поглядів на мови та культури поневолених  російською імперією народів, вивищенню Росії в її імперській пихатості над усіма іншими слов’янським народами. Відтак, у комуністичні часи імперії зла – СССР – на ім’я Шевельова було накладено табу. За походженням німець, вихований у російській культурі, Юрій Шевельов душею і серцем полюбив поганьблену і розтоптану завойовником українську культуру і  все  життя присвятив її розвитку . 

 

Прес-центр Полтавського крайового товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка