14 грудня 2013 р. у Харкові відбулася відкрита дискусія в форматі Майдан Reload №28 з письменницею та співачкою Іреною Карпою. Ірена поділилася своїми думками про ситуацію, що склалася в нашому суспільстві, поділилася баченням, як кожен може змінити наше життя на краще, дала поради для молоді і студентів. Розмова була цікава і насичена. Пропонуємо декілька цікавих тез письменниці.
Ірена наголосила, що звертатися зараз в першу чергу потрібно до людей з антимайдану, які у більшості не розуміють, що їх використовують.
«Круто було б прийти на антимайдан і звернутися реально до тих людей, яких заманили (кого грошима, кого шантажем), які не розуміють, що відбувається, або розуміють, але є заручниками ситуації. Найбільше я переживаю не за учасників євромайдану, вони доволі організовані, згруповані, мають каски і знають як захищати барикади, а саме за цих людей, яких привозили повні автобуси. Влада привезла їх, як м´ясо. Їм навіть бутерброди видають за документами, звірившись по списку. Це насправді явище, достойне співстраждання, коли люди просто являють собою масу. Ми нещасні, бо ми живемо в цій країні, яку хочемо поміняти, а вони нещасні, бо вони можливо не до кінця усвідомлюють, що вони хочуть поміняти своє положення. Оце дуже сумно» – наголосила Ірена.
Для виправлення ситуації письменниця радить кожному взяти зобов´язання просвітити і переконати, наприклад, п´ятеро таких людей. «Просто пояснити бабусі, чому вона так живє і чому якийсь дядько їздить на золотій машині, а в неї така злиденна пенсія, що вона ладна продати кілька наступних поколінь за кілограм гречки, як писала Каша Сальцова».
На думку Ірени цей майдан відрізняється від попереднього відсутністю прізвищ:
«І це дуже круто. Є люди, які кажуть, ну і де ваш лідер, за ким іти? Ці люди просто не розуміють ситуацію. Але більшість людей, і цим українці вигідно відрізняються від росіян у державотворчих основах, не чекає якогось доброго батюшку царя, який все для нас змінить. Українці на майдані показують, що ми здатні до самоорганізації, солідарності та взаємодопомоги. Зараз на майдані люди спокійні, більш іронічні, усвідомлені. В них менше романтизму, ідеалізму, а більше бажання до дії. Мені здається, що ще трохи і ці дії у нас визріють».
Ірена засудила силові дії та наголосила на іншому виді спротиву: «Я засуджую силові дії, але я зовсім не проти хуліганства. Наприклад, облити фарбою з балончика машину судді, який тримає невинних людей за гратами. Але тут головне, щоб не спіймали».
Окремо Ірена звернула увагу на те, що ця масштабна акція непокори почалася зі студентів і в цьому теж її відмінність, адже молодь останніми роками вела себе пасивно: «Це дуже круто, бо це вперше, що в нас щось почалося зі студентів. Хороша новина – поляки обіцяють стипендії тим, кого виженуть за прогули через євромайдан. Тому – прогулюйте спокійно – будете довчатися в Польщі. На майдані, до речі, є вільний університет, де можна вчитися».
Ірена наголосила, що зі студентами треба говорити не в агітаційній чи шароварній формі. Їм треба спілкуватися з лідерами громадських думок. Крім того, письменниця дала слушні поради для студентів: «Все моє життя мене веде проста студентська істина «Відкиньте все і починайте з мрії». Не бійтеся, будьте самими собою, не живіть в системі. Це легше робити, поки ти ще молодий, ніж коли вже втягнешся. Коли ти живеш по накатаній: інститут, робота, депозит, діти, ти включаєш внутрішнього цензора і гасиш в собі цей вогонь. Людина кожної миті робить свій вибір».
Письменниця наголосила, що для кожної людини потрібно знайти мотивацію. Людей, які розуміють для чого вони йдуть на майдан не потрібно особливо переконувати. «Але для молодих дівчат я знайшла іншу мотивацію – ділиться Ірена. – «Дівчата, заміж вийти треба все одно. На майдані повно пацанів на лексусах. Тому, давайте, беремо свої пилочки для нігтів і йдемо захищати свої громадські свободи».
Ірена порадила багато подорожувати, виїздити на навчання, але завжди повертатися в свій дім: «Я вважаю, що ми недаремно тут народилися, отже ми тут щось можемо міняти.
Мені в Європі якось скучно, бо там все розмірено, спокійно, а тут цікаво, екшн і драйв. Можна постійно щось міняти».
Окремо Ірена наголосила на нагальній потребі в контролі політиків: «Повинен бути якійсь спосіб контролювати кожен рух політика. Має бути, як в Грузії, міліція, податкова, мінюст з прозорими стінами. Кожна людина може прийти і побачити, що відбувається, тому що я громадянин цієї країни, а чиновники в мене на роботі».
Надія Савинська, член Демальянсу, наголосила: «Простим людям, викладачам, лікарям треба показувати, що політика і професійна діяльність постійно поряд. Для того, щоб політика стала чесною і принциповою треба в політику чесних і принципових людей. Треба повністю змінити там середовище. Люди мають зрозуміти, що вони мають контролювати владу. Постійно тримати руку на пульсі. Без цього будь-яка влада буде розслаблятися. Хто б не прийшов до влади, він має знати, що якщо він щось не те зробить – ми знову вийдемо на майдан».
Ірена продовжила думку Надії: «Ми самі можемо робити політику на голому місці організувавшись в громадські організації і почавши контролювати, наприклад, профспілку, мікрорайон, студентське об´єднання».
Письменниця поділилася думками з приводу проблем сучасної політики в Україні, через які харизматичні люди, лідери думок не бажають ставати політиками. «Коли ти йдеш у велику політику виникає дядя олігарх, який хоче, щоб ти був маріонеткою в його руках, забезпечував функціонування його бізнесу. Чому не хочуть йти в політику люди, які є особистостями й авторитетами – тому що тут пропадає «я» і з´являється «ми». Тобто, ти починаєш обслуговувати чиїсь інтереси, чого ніхто з вільнодумних людей не хоче».
Ірена наголосила, що зараз бракує прикладних ідей, таких, як розклейка агітаційних матеріалів, світлин недобросовісних організацій або людей. Натомість звернула увагу на успішну ініціативу бойкоту товарів, власниками яких є депутати від Партії Регіонів. Ця ідея була широко підтримана людьми і вона вже дає результати. Це европейський, поки що новий для нас, тип протесту. «Нами керує потяг до свободи і осмисленого життя, а ними жадоба влади і грошей. Це їхнє слабке місце і на нього треба тиснути».
Повний відеозапис
Доля України залежить від тебе!
Як довго ти живеш,ти повинен думати тільки про перемогу!
Ти повинен знищити всіх хто проти тебе!
Читав “Добро і зло” І.Карпи. Обурений московоязикими матюками у творі. Ганьба засмічувачам української мови.