Віктор Горобець: Про зміни

Країна потребує змін. Яких саме – знають усі. Але одна частина населення готова йти на жертви заради кращого майбутнього, а інша – ні. Чому? Бо вірить облуді вибраної ними влади. Чому вірить? Бо не має критичного мислення. Не звикла думати, порівнювати, аналізувати і навіть пам’ятати власне недалеке минуле… Фактично, звикла терпіти. Звикла підкорятися. Звикла мовчати. А своє слово на підтримку будь-яких дій влади казати за наказом. За гроші. Не скажу за теперішні часи, але колись в армії існував такий від подяки, як відміна раніше накладеного стягнення. Очільники режиму дуже вміло користуються подібним трюком, елементарно купляючи підтримку люмпенізованих верств населення за пілотку сухарів. Але якщо цей електорат так дешево коштує і не має власної думки, його можна відкинути, як некритичну масу, як безкінечно малу величину. Не у числовому значенні, у якісному. Тобто він стерпить. Проковтне. Прогнеться. Якщо цим користуються «ефективні менеджери», чому не можна скористатися енергійним людям, які справді прагнуть змін? Покірна коняка не може змінити господаря, але помінятися може господар…

До слова, за менеджмент. У мене одне-єдине питання: якщо теперішня влада вважає себе неабиякими фахівцями з економічних питань, професіоналами, ефективними менеджерами і просто – кращими за своїх політичних конкурентів, чому вони весь час позичають гроші за кордоном? Чому не брав закордонних кредитів Ющенко на посту прем’єр-міністра за каденції Кучми і мав – профіцит бюджету і переміг кризу неплатежів внутрі країни; чому не позичав прем’єр Єхануров вже при Ющенку; і навіть Тимошенко у перший свій термін на посаді прем’єра не думала жебрати за кордоном? Другий раз, коли криза спалахнула – пішла до МВФ і вона… У той час як Азаров з Януковичем позичали завжди. Навіть у часи, оголошені ними як розквіт і підйом. Чи не тому, бува, що на відміну від інвестицій, позики можна спрямовувати куди завгодно і тратити як заманеться? Особливо, гроші – з Росії… Наразі режим життєво залежить від іноземних кредитів. Влада не може не брати! Це – питання виживання. Як економіки України, так і політичного майбутнього самих керманичів. Отже, жодного професіоналізму. Владна партія виявилася закритим клубом з власними інтересами. Візьмемо пана Клюєва, про якого зараз так багато говорять у світлі силового розгону Майдану. Мало хто в Україні знає, що братам Клюєвим в Артемівську на Донеччині належать два заводи. Так ось цієї осені на цих підприємствах прокотилася хвиля скорочення. Кілька сотень працівників лишилися роботи. Я пропоную осмислити подію: люди, які керують державою, нездатні завантажити роботою власні підприємства! Втім, їхньою власністю вони стали зовсім не через будівництво за свій кошт з нуля, а внаслідок сумнівних оборудок, коли державна власність опинилася у приватних руках…

Звідси висновок. Зміни в Україні потрібні. Вони давно назріли і навіть запізнюються. Але зміни потрібні рішучі. Напівміри принесуть розчарування і створять плацдарм для реваншу. Як це відбулося у 2010 році. Безумовно, буде важко. Треба йти на непопулярні кроки. Це ініціює спротив і саботаж. Що проходили у 2005-2009рр. Але саботаж чинитимуть не люди Сходу і Півдня, про що писалося вище, ініціативи торпедуватимуть колишні власники цієї отари. Тому потрібні терпіння і рішучість. Треба пам’ятати, що жоден реформатор не приведе до розквіту державу, де панує беззаконня. Корупція, рейдерство, організована злочинність і відсутність справедливого суду – унеможливлюють будь-які зміни на краще. Цими інструментами добре розкрадати узяті кредити, але для реформи економіки вони не годяться. І як би хто не обіцяв дощ інвестицій, підтримку з-за кордону, послаблення податкового тиску чи нові закони, призвані поліпшити, пом’якшити, послабити, заохотити, – треба розуміти: ніякого ефекту зусилля реформаторів не дадуть, то як нові закони не будуть діяти як і попередні, бо автоматично нівелюватимуться наявністю згаданих вище корупції, рейдерства, економічної злочинності і відсутністю справедливого суду. А отже починати треба з люстрації. На всіх рівнях і у всіх сферах. Інакше рано чи пізно хвилі вгамуються, водоспад заросте, джерела замуляться, а стояча вода електрику не виробляє. Відсутність руху це – болото.