Поїздка батальйону Полтава на Київ до МВС:
Оскільки від громади в поїздку їздили представники Майдану та Василь Ковальчук, вважаю за необхідне довести до громади всі деталі, типа звіту:
Отже, 30.09.2014 після стихійного збору біля прокуратури та потім біля Управління МВС, стало зрозуміло, що ніхто не хоче ні до кого прислуховуватись і єдиним шансом залишається поїздка до Києва. Організувати транспорт визвався Юрій Бублик, за що отримав щиру подяку від усіх!
Виявилось що терміново ввечері, частину хлопців 30 чол. поставили в караул… тобто нас максимально «обкушували».. Але честь і хвала іншим, що поїхали!
Отже по дорозі почався робочий процес, в якому оповістили пресу, також (дізнавшись про ситуацію) виявилось багато представників організацій, профспілок, Громадських Рад (в тому числі і при міністерстві МВС), самооборони, які виявили бажання підтримати нашу акцію.
І тут почалось… В Пирятині після перекуру, Ю. Бублик, попросив перед від’їздом, вийти з автобусу представників громади, посилаючись на необхідність переговорити з хлопцями і якусь воєнну таємницю. Як виявилося після перемовин, цією таємницею виявилось вмовляння хлопців не їхати до Києва, а переговорити з представниками МВС в Борисполі! Там в актовому залі при місцевій МВС чекало 2 зама міністру! Треба віддати належне хлопцям, ті відмовили в таких торгах і відмовилися зупинятися біля місцевого МВС. На під’їзді до Борисполя, Ю. Бублик повідомив що автобус зупиниться на в’їзді і 2 міністри самі під’їдуть. Пропозиції не зупинятись пролетіли мимо вух депутата… Зупинившись в Борисполі, ми стали чекати гостей. Ми, та хлопці почали вимагати, не чекати а їхати далі…- знов відмова від найманця автобусу…
Приїхали «поважні гості» в вигляді 2 замміністрів і почали давати обіцянки про вирішення питання до вечора, взамін на наш від’їзд до Полтави. Також робили очі по п’ять копійок, коли ми викладали факти незаконного призначення Киви а також його морального обліку, посилаючись на те, що їм цього не доповідали!!! На питання чи працює в них служба внутрішньої безпеки, яка не могла не бачити відео в інтернеті, відповіді не почули… Отже, зрозумівши, що нас кормлять черговими обіцянками, ми заявили що без пред’явленого наказу про скасування наказу з розформуванням батальйону, та призначення Киви, ми до Полтави не повернемось! Потім, зрозумівши, що нас не збираються нікуди далі везти, ми дістали прапори і почали збиратись для пішої ходи… На це депутатсько-заммінісерськи
От же очікування… І тут заблукавши, журналісти, приїхавши повідомили, що з іншої сторони церкви стоїть автобус з ВВ-шниками! Отже, можу зробити висновок, що весь наш маршрут «зливався», так Ю. Бублик? Чи така «допомога» була запланована з самого початку, чи коригувалась по ходу?
З позитиву: місцеві громадські активісти привезли хлопцям 60 пар берців, чоботи, теплі куртки, які були доречними, оскільки чекати прийшлося довго і було холодно… Громада знаходить спільну мову завжди! Вчіться політики нинішні та майбутні!
На початку очікування, вияснили що в Полтаві вираховують, хто поїхав, та готовлять наказ на звільнення… Ввечері, дізналися що в терміновому порядку, наказ про звільнення відмінено… От же новину з Інтера про підписання наказу (нажаль наші переговорники не знаходили можливості, чи бажання нас інформувати), ми зустріли скануванням «Слава Україні» та виконанням Гімну України!
Дочекавшись приїзду перемовників, ми дізналися чому так довго оформлялись документи… Виявилось, що для того, щоб зберегти містечко для Киви, перекроїли створені підрозділи на Полтавщині, затвердили розширену роту «Кременчук», повернули батальйон «Полтава» і… реанімували проект «Мирний» під Киву, залишивши йому звання майора…
Висновок: влада не чує громаду… Влада вважає себе в праві самостійно вирішувати долю громади, забувши що являється виняйнятими менеджерами для реалізації задач, поставлених ГРОМАДОЮ! Що робить власник, коли найманці не виконують їх доручень і не дослухаються до них? Змінюють їх!
І на останок: ми стали свідками кулуарних домовленостей політиків з владою.. Що змінилося? Гадаю що з приходом нових політиків, ми на решті здихаємося таких договорняків. Але для цього нам треба зробити вірний вибір і не пускати до ВР політиків, які тільки так звикли вирішувати питання…
p.s.: враження від зам міністрів: дуже схожі на менеджерів, а не офіцерів… Може це так і є і саме в цьому вся причина???
Олександр Лещенко, голова ГО “Громадський майдан Полтавщини”
