Є у нас, українців, таке хобі – вибори. От любимо ми цю справу, вибирати. А ще любимо, аби нас просили. Припрошували – “Та випийте, куме, не відмовте!” – “Ой, та не буду, куме, шось воно мені не йде нині…” – “Ой, випийте, куме, мо з іншої чарочки піде краще?” Отак і переливаємо ту саму самогоночку з однієї чарки в іншу. Називаємо інакше в надії, що проковтнуть кум із кумою, а поки в голову вдарить, то пізно буде – бюлетень вже в урні… І назвали ж таким словом нефоремним – чи то урна з прахом наших надій чи то смітник – будь мудрий, знай…
А коли ситуація набирає ознак клінічної патології, кличуть Доцента, щоб допоміг розібратися.
Доцент зранку не дуже злий, тому аналізи призначатиме лише вкрай необхідні, а лікування – вітчизняними недорогими препаратами.
Аналізувати будемо лагідно, спроквола. Пальпацію Доцент нині проводитиме поверхневу ковзну. Бо при глибокій хтозна-що із пацієнтових нутрощів може полізти, а нині вихідний день, пощо завдавати праці санітарам?
Не знаю, з якої палати розпочати – з тієї, де старшенькі за політичним віком чи з новеньких? Із важковаговиків чи метеликів-одноденок, під 26-те жовтня сформованих? Не обіцяю, що “всєх вилєчім”, бо Доцент нереального обіцяти не може, а свята медична брехня супроти грішної політичної – просто пісенька, та й годі.
Розпочнемо, мабуть, з палати № 1. Тут у нас усе дуже радикально, зустрічають в порозі з вилами. У списку поруч – юна співачка та сивочолий син великого батька. Обіцяють все і зразу. У тій самій палаті – виборці. Впізнаю тих, що голосували колись за “Свободу” в надії на все і зразу, тепер вони тут, і їх чимало. Діагноз: ох, і горе нам із вами… Лікування: заспокійливе, заспокійливе, заспокійливе…
Наступні палати минаємо, бо майже порожні.
Зате у 4-тій палаті гамірно й опозиційно. Тут поставили свій блокпост ті, що хочуть знову проникнути і знову творити… Скільки знайомих облич! Нестор із Наталею, що має мрію, Добкін з Бойком, родина Льовочкіних і навіть загадковий кандидат в президенти Рабінович знайшов свою тіхую пристань – а ви думали, він від кого? От і визначився.
Випадок інкурабельний – лікуванню не підлягають ні пацієнти, ні ті, хто за них голосує. Навіть хірургія не допоможе. Краще зразу в морг.
Палата № 5. Тихо. За столом – прем’єр, рішучий, мудрий. Навіть не сподівалися, що такий мудрий. Дуже багато знайомих облич. Майже всіх знаю, більшості вірю. Тихенько зачиняю двері, працюйте, не заважатиму. Лікування не потребують. Хіба вітамінів у вигляді наших голосів – багато.
Далі – політична педіатрія, нехай трішки підростуть, Доцент дітей не консультує.
Палата № 12. Знайомі, сильні хлопці. Шукаю поглядом дівчину Ірину, від якої мали чимало шуму й клопоту, і не знаходжу. Позитивний момент. Може, йде по мажоритарці? Тоді – негативний момент Такий собі тест на вагітність для виборців. А для всіх нас – тест на мудрість і притча про те, як кілька злодіїв змогли спаплюжити національну ідею і як тепер доведеться “Свободі” довго й наполегливо відмивати свої політичні прапори. Хай вам удасться, побратими!
Палата 14. Як тут все почервоніло, як тут усе комуністично! “Rubor, tumor, calor, dolor, functio laesa” – класика жанру, класичні ознаки запалення мозку – “почервоніння, набряк, жар, біль, порушення функції”. Власне, те й маємо – почервоніння прапорів, набряк кишень, гарячу підтримку комуністичних недобитків, за якими могила плаче аж до болю, і порушення функції – не може нормальний державний організм функціонувати за законами марксизму-ленінізму-сталінізму-путінізму, не може! Гляньте на Схід – хіба потрібні інші докази? Лікування – хірургічне. Відрізати й викинути, бо це запалення заразне.
Гей, пане Головний Лікарю, та коли вже цю палату закриють до дідькової матері! У нас тут нормальна божевільня, а не геріатричний цирк з некротичними кінцівками у стадії розпаду мізків!
Ну от, розізлили… Піду я з’їм ложечку валер’яночки, мелісою відполірую… Бо субота нині, не годиться злитись… Тим більше десь тут поблизу кавою запахло… львівською…
Хто там у нас далі? Палата № 15. Всі нові обличчя. І до чого симпатичні! Так хочеться їм вірити! Налийте кавусі, любі, і шоколадку можна… Що? Шоколад не у вас, то у 22-ій палаті? Та облиште, всі ми однієї крові – і кавуся, й шоколад, і львівське пиво – з Оболоні, і з Харкова – все нам смакує, і барабольку з кропиком під самогоночку полюбляємо. Нас тільки від опозиційної водкі верне, і щі огидні, а наше – воно наше і є. Дякую за каву, чеколяду і мішечок доброго настрою зі Львова, пане Андрію Садовий, дуже смакує!
А поруч палата № 17 – там камуфляжно й гаряче, там у нас – Правий сектор. Хлопці, ви де? Ну, хлопці воюють. Вони у нас такі. На них фронт тримається, їм не до вибадів з виборами. В паузах між боями путіна страшать. Вдається. Ярош тепер у рейтингу на другому місці після Степана Бандери. З Богом, хлопці. І повертайтесь живими. Бо без вас наша будова розсипається. Революція, не здатна себе захистити, нічого не варта.
Далі знову політична педіатрія…
І от нарешті запахло шоколадом. І карамельками… І трішки Ударом.
Блок Петра Порошенка. Номер 22-ий у списку. Блок влади, блок Президента. Блок Президента воюючої країни. За нього треба голосувати за замовчуванням. Бо задля об’єднання всіх демократичних сил, задля створення в Раді сталої більшості й розпочиналося все це – із дочасними виборами. Бо не може бути так, щоб для голосування за найважливіші закони Турчинов мусив скликати депутатів до зали, немов учитель двійочників-прогульників: “Та сядьте, врешті-решт, за парти, та проголосуйте, та вам же за це гроші платять із податків ваших виборців!”
За замовчуванням – це значить голосувати. Але не замовчувати гріхи та прорахунки. А коли я мовчала? Я у них на те й гавкалом працюю, щоб усі боялись, щоб не насміхались. Але голосувати – треба.
Комусь не подобається чиєсь личенько у довгому списку? Мені теж не всі лиця приємні. Але всі ці личенька змушені будуть голосувати. І голосуватимуть, сподіваюся, одностайно і за потрібні країні закони.
Претензії? Та є вони… Зокрема, не знаю де і ким цей список формувався. В усіх партіях так – довели згори і тіштеся. Але не для того ми… ну, не буду далі, не люблю банальностей. Просто хочу, щоб ви зрозуміли – ми більше не раби. Ми хочемо знати – де, хто і чому. І хочемо брати участь у вирішенні державних питань. Бо все це – за наші гроші.
І вам доведеться нас почути, як би високо ви, панове, не сиділи. Бо часи нині інші. Настільки інші, що ви можете бути дуже здивовані результатами голосування.
Цьому хворому – консультацію отоларинголога, слух перевірити.
Ну, гаразд, іду…
А де моя шоколадка? Навіть не запропонували… Ви проти підкупу виборців? Це класно. Але ж я не виборець, я своя, а мені все дулю й дулю… обідно… Я ж просила запустити лінію з випуску моїх улюблених М&Ms! Просила! Я без них не можу! А москальських не їм з принципу. Та вже рухайтеся якось, бо не я одна без Снікерсів та Марсів страждаю, се глас народу…
Що там у нас в наступних палатах? Сила… стільки сили… сама тільки сила…
О, нарешті щось знайоме! Палата 25! “Сильна Україна”! Ожив політичний покійник! Санітари, а чому воно із моргу вилізло, хто не допильнував? Я розумію, сучасна реанімація творить чудеса, але щоб аж так… Хто робив штучне дихання, не зважаючи на відсутність активності кори головного мозку? Ага, це страхова компанія ТАС не хотіла сплачувати збитків, тому вирішили мертве оживити? Ну, раз уже дихає, то проголосуйте за нього ті, кому партія ригійонів ще й досі голубеньким майорить. Проголосуйте ті, в кого цей Тігіпко забрав пенсії, кого позбавив останніх копійок своєю знаменитою реформою, давайте, я хочу бачити, скільки ще потенційних пацієнтів нашої божевільні бігає на свободі. Лише не скавучіть потім. Танець на граблях – то вам лікарське призначення!
Палата 26. “Батьківщина”. Без коментарів. Голосує ядерний електорат. Вдасться витягнути з в’язниці Надю Савченко, як колись Андрія Шкіля – дякувати Богу. До речі, де у списку вірний Андрій Шкіль? Де інші вірні й надійні члени партії, що клали здоров’я на мітингах та під стінами Качанівки? Зрадили ви їх, ЮВ, зрадили. Не ображайтеся тепер. І ще – хто там говорить про опозицію? Проти кого опозиція? З ким? З “Опозиційним блоком”? З Тігіпком? Аби лиш проти Порошенка? Ну, знаємо ми вашу нелюбов, знаємо… Удачі… Хоч з косою, хоч з бабетою, хоч під Надю пострижіться.
Номер 26. Блок Гриценка. Войовничі хлопці з чіткою громадянською позицією. З усього списку знаю тільки одного, з Тернополя, – пристойний чоловік. Питань нема. Крім одного. А чому б Вам, пане Анатолію, людині з вищою і дуже високою професійною освітою, ще десь у березні-квітні не створити полк, не очолити його, не забезпечити класною інтендантською службою, не створити штаб, в якому б не було жодного агента ФСБ і не відвоювати наш Донбас? Ви ж умієте, Ви знаєте, Ви можете! Хто як не Ви? Вам же достеменно відомо, що у нас на складах, в якому стані, бо Ви це все свого часу створювали… Чи не створювали… Ми всі допоможемо. Але ж командуйте! Скажете – не дають? Ярошу дають, Семенченку дають… Але ж вони самоучки, їх в Америці не вчили, вони за ці місяці навчилися всього самі. Вибачайте, я жінка, мені до Ваших чоловічих матерій далеко, але я по-простому, по-жіночому питаю…
Ну от ніби й закінчено обхід.
Наприкінці потрібен висновок і рекомендації.
Висновок такий: уперше за всі роки виборів до парламенту ми не маємо смертельної загрози того, що більшість може сформувати ворожа для України партія. За кого б виборець не віддав свій голос – за блок Порошенка, Народний фронт, Свободу, Самопоміч, блок Гриценка, “Батьківщину”, радикалів Ляшка чи партію Зелених – ці партії не є конфронтаційними та антагоністичними, вони спроможні створити сильну проукраїнську, продержавну більшість.
Жодного голосу опозиційному блокові та Тігіпкові! Ворогам України не місце в парламенті. Але ворогів Україна має ще аж забагато – знайдуться ці чорнороті ненависники, що за цих потвор проголосують. Будьмо готові. Але за будь-яких умов це буде меншість.
Але є ще мажоритарка… Є вони, ці троянські кобили та бугаї, що пропхаються через підкуп і завдяки пофарбованим у синьо-жовте лавочкам та відремонтованим шматочкам асфальту.
Як доктор скажу таке. Зазвичай ті, кому стане грошей на таку оборудку, не поспішають приєднуватися до нарваних опозиціонерів. Бо це – крах їхнього бізнесу. Вони завжди і за всіх кольорів примазуються до влади, чемно голосуватимуть, за що Президент скажуть. Тому мій прогноз – позитивний. Ви хочете заперечити? Та я знаю, про що ви, дорогі мої. Але ж це політика, чорт її забирай, політика…
Ще така маленька таємниця… У кожній партії перша 20-ка – люди, яких ми знаємо і яким віримо – обличчя. Є чимало “прімкнувших” і “прімазавшихся”, щоб на хвості у комети-лідера проскочити до зали з кнопками. Зазвичай їхні прізвища десь на 50-60-тих номерах, у надії на те, що люди так далеко не зазиратимуть. Ви зрозуміли, де тут собака похована? Зрозуміли, як голосувати? Чим більше порядних людей пройде до ВР, тим краще для нас із вами. Хай ідуть різними шляхами, там об’єднаються.
Парламент буде не просто оновлено за складом, парламент буде дихати іншим духом. Тим, який вдихнете в нього ВИ, виборці!
І тому Доцент сьогодні не дуже Злий. Майже зовсім не злий.
Обхід закінчено.
Виконуймо призначене лікування. Дотримуймося режиму. Видужуймо.