Не хочемо або не можемо: як харківські райдержадміністрації збільшують “відсоток заповідності”

Наближається 2015 рік, а з ним і фактичний провал програми розвитку екологічної мережі Харківщини: за кількістю заповідних земель область зайняла передостаннє місце в Україні – у нас вони займають усього 2,36% її території (74 тис. га). Державою ж в цей час був зроблений новий крок на збільшення заповідних територій – була прийнята Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року. Згідно неї площа заповідних земель Харківщини повинна зрости більше, ніж втричі: на початок 2017 року – до 6,6%, і на початок 2021-го – до 9%!
image004Однією з головних перешкод в створенні нових об’єктів природно-заповідного фонду, розширенні екологічної мережі й в збереженні її земель, безумовно, є протидія на районному рівні – яка в більшості випадків пов’язана з нерозумінням місцевими органами влади, що таке природні резервати, і навіщо вони потрібні. Розв’язувати такі проблеми повинні РДА – адже відповідно до Закону “Про місцеві державні адміністрації”, на місцевому рівні саме вони повинні забезпечувати виконання законів, актів Президента та Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня, державних і регіональних програм з охорони довкілля, а також забезпечувати взаємодію з органами місцевої влади. Отже, покладена на них і відповідальність за розвиток мережі особливо охоронюваних природних територій. Це розуміють і в керівництві області.
Так, 21 листопада відбулася селекторна нарада обласної координаційної ради з екологічних питань. Директор Департаменту екології облдержадміністрації І. Капусник виступив з доповіддю “Стан та перспективи створення нових і розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду області”. В ній він, зокрема, відмітив, що 15 районів області мають менше одного відсотка заповідних земель, і що зараз розробляється регіональна стратегія, якою для кожного району області буде визначений свій показник заповідності (частка району, яка має бути включена до природно-заповідного фонду). Також було відзначено, що розроблений та затверджений обладміністрацією План заходів щодо збільшення площі заповідності на 2014 рік був розісланий ще 16.05.2014, – при цьому в даний час ведеться робота з розширення тільки одного заказника – “Смородського” (Харківський район).

Степовий схил Смородського закахзника
Степовий схил Смородського заказника

ЕкГ “Печеніги”, щоб розібратися в цих питаннях, з свого боку, направила харківським РДА запити – як вони виконують свої обов’язки в природно-заповідній сфері?
На даний час нам відповіли 19 з 27 адміністрацій – вже за отриманими відповідями можна зрозуміти, що РДА збереженням природних територій майже не займаються, а деякі з них взагалі вважають, що воно не належить до їх компетенції.
Так, районні програми розвитку екологічної мережі мають лише 4 РДА, а Краснокутська РДА її ще розробляє.
Більшістю місцевих екологічних програм розвиток екомережі та збереження вже існуючих об’єктів не передбачено.
Ізюмська, Чугуївська та Харківська РДА не знають навіть площу об’єктів природно-заповідного фонду свого району (до речі, Чугуївська, Золочівська та Харківська РДА взагалі вважають, що ці питання – не їх турбота, і не володіють запитуваною інформацією).
Краснокутська РДА вважає, що розвитку екомережі району заважають вже існуючі об’єкти ПЗФ, і навіть Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації!
Тільки 5 РДА планують створення або розширення заповідних територій.
І все це при тому, що на питання – що заважає створенню нових територій природно-заповідного фонду, відповіли лише 9 з 19 адміністрацій! Тобто більшість з них просто не виконує свої обов’язки!

В Ізюській Луці - регіональному ландшафтному парку в Ізюмському районі
В Ізюській Луці – регіональному ландшафтному парку в Ізюмському районі

Проблеми, які озвучили деякі адміністрації, мають дуже важливе значення для розуміння цього питання в цілому, тому що в своїй більшості вони єдині для всієї області:
– відсутність фінансування;
– відсутність землевпорядної документації на існуючі об’єкти природно-заповідного фонду;
– відсутність в адміністраціях посади еколога – службовця, який б постійно займався питаннями охорони природи;
– розташування чи планування об’єктів ПЗФ на землях, які задіяні у веденні сільського господарства і закріплені державними актами за конкретними особами;
– відсутність охоронних зобов’язань на деякі території природно-заповідного фонду (тобто, фактично, такі території ніхто охороняти не повинен).

Вирішенням цих проблем повинні перейматися всі ешелони влади, але, в першу чергу, вони повинні турбувати Харківську обласну державну адміністрацію. Адже саме багаторічне ігнорування проблематики районів привело нашу область в кінець списку за кількістю і якістю збереження природного надбання.
Ми розраховуємо, що вже найближчим часом кроки з виправлення цієї ситуації будуть зроблені – як на обласному, так і на районних рівнях.
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 804-93-48, trolll_eco@ukr.net

Підготовлено ЕкГ “Печеніги”.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.