Останніми днями ми багато згадуємо початок Євромайдану та Революціі Гідності аж до кожного дня та кожноі миті попри те, що з того моменту вже минув бурхливий рік, насичений подіями як ніякий інший в нашому житті.
Мені допомогли освіжити пам’ять саме ДАІшники, від яких я дізналася, що на мою автівку накладено арешт і вона підлягає терміновій евакуації на штрафмайданчик, звідки я зможу забрати її лише при наявності квитанції про сплату боргу.
Знайома ситуація, мабуть?
Має бути знайомою, адже каток пройшовся не по одиницях, а по сотнях тисяч людей.
Ті ж самі ДАІшники на КПП біля смт.Любашівка , що на трасі Одеса-Київ, 21 березня цього року повідомили мені, що в базі “Рубіж” обраховується понад 56 тисяч автомобілів. Переважна більшість яких потрапила туди тим самим шляхом, що й моя вірна конячка.
Тоді ж я стала свідком того, як зазвичай відбувається “відносно чесний” відйом грошей.
На КПП була молода жінка, в якої щойно вилучили машину, вона із дорожною валізою збиралася переходити трасу, аби зупиняти попутку. Було десь біля 8-ї вечора, в березні в цей час вже темно. Їхати звідти до Одеси приблизно години півтори. Жінка уточнювала адресу, куди їй приїхати по машину, коли вона зробить платіж та отримає квитанцію.
Звісно ж, більш підприємливі та досвідчені водії в такий ситуції вирішували проблему трохи інакше. У звичний спосіб, що завжди добре спрацьовує з ДАІшниками. Зрештою, ДАІшники тут майже нічим не ризикували – адже “боржнику” самому вигідно вирішити питання оплати якнайшвидше зі зрозумілих причин.
Враховуючи, що не всі підприємці пройшли всі етапи, аж до арешту авто, багато хто звично “врегулював питання” на попередніх етапах, то з 50-ти тисяч арештованих автівок можна зробити припущення, що від штучно створеної ситуації “відносно чесного від’єму грошей” постраждали сотні тисяч людей.
Як же так вийшло, що українські підприємці одномоментно і масово перетворилися на порушників, до яких держава має суттєві претензії?
Ну, тобто наша держава завжди була не надто прихильною до малого бізнесу, але ж до такого масштабного нищення цілого прошарку, який так-сяк наповнював бюджет, ми докотилися вперше.
Схема насправді проста й зухвала одночасно.
1. Впродовж короткого терміну (приблизно півроку) в законодавство вносятся радикальні зміни. Аж настільки радикальні, що у найближчий обліковий період оподаткування плюс обов’язкові платежі для цілих категорій платників зростає у 5-10 разів. Звісно, це робиться без широкого обговорення, а навпаки – із брутальними порушеннями процедур.
2. Посадові особи найвищого рівню щедро дають публічні обіцянки усунути всі суперечності в законодавстві найближчим часом. “Ждітє отвєта”, типу. Ці заяви масово тиражують ЗМІ та офіційні сайти державних структур.
3. Впродовж 1-2 років постійно змінються підзаконні акти, скасовуються, знову приймаються, перерозподіляються функції. Треба досягти того рівню, що “правове” поле створюється не законами, а підзаконними актами. Так, щоб через 2 роки тільки дуже нарваний юрист міг відстежити, якими ведомчими інструкціями в який момент керувалися дрібні виконавці. Зрештою, виконавців треба убезпечувати, а то вони можуть зіпсувати свято. Можна назвати це все адмінреформою.
4. Так само підзаконними актами тиха-мирна установа із природною соціальною функцією наділяється нелогічними для неї фіскально-каральними повноваженнями. Без всіляких там надмірних надбудов типу системи стримань та противаг.
5. (опціонально) Різко зменшується кількість відділень державної пошти, яка є головним каналом письмової комунікації громадян з органами влади, вони переносяться туди-сюди, робота поштарів максимально ускладнюється.
6. Тепер залишилося лише терпляче витримати паузу, поки народ остаточно розслабиться і вчергове звикнеться із думкою, що суворість закону, як завжди, компенсується необов’язковістю його виконання – і вуа-ля! Можна стригти капусту у необмежених кількостях.
Для тих щасливчиків, яких оминула ця афера ще раз уточню як виглядає фінальна фаза шахрайської схеми: підприємець, ясна річ у найнезручніший час й у найнезручнішому місці, далеко від офісу, де зберігаються документи, раптом дізнається, що 2 роки тому він щось недоплатив у пенсійний фонд, всі строки оскарження зазначеного боргу минули і зараз є лише один варіант – заплатити й забути. Інших варіантів нема, не передбачено, такі закони… Вимога сплати боргу – виконавчий документ, якщо не оскаржив вчасно – нічого начебто не вдієш. Хоча один варіант таки є – в тебе конфіскують машину. Вартість якої разів у 40 перевищує суму заборгованості.
Сума для сплати не мизерна, але підйомна. Де шукати ті старі документи – вже не пригадаєш. Як так сталося, що борг прогавив – розбиратися довго, марудно та бесперспективно.
Тому люди звично лаяли владу та платили. Хтось “полюбовно” домовлявся із пенсійним. Одиниці намагаються ще якось пробитися в судах.
Ситуація знайома багатьом. Дехто вже встиг знову розслабитися. А дарма!
В моєму випадку, аби я не надто пручалася, держвиконавець авансом надіслала мені нові виконавчі документи, які були в той самий спосіб підготовлені для другої та третьої хвилі здирництва.
Зрештою, тут теж нема нічого нового. Будь-який аферист чи викрадач, отримавши своє, зазвичай тут же змінює умови та підвищує ставки.
Звісно, в країні відбуваються суттєві зміни. Більше півроку тому прем’єр з трибуни ВР як відрізав – “мінздох має здохнути”. І Президент декілька місяців тому у нас в Оперному на слайдах показував, як податкову систему треба змінювати.
А тим часом шахраї на посадах рядових держвиконавців та інспекторів пенсійного фонду продовжують “просто виконувати посадові інструкції”.
Тож, якщо ви є ФОП, досі не закрилися і не проводили звірки з пенсійним щоквартально – новий борг може наздогнати вас щомиті.
Але ситуація не безнадійна. Маленькі радощі неодмінно стануться, якщо боротися. Наприклад, може трапитися таке:
начальник якогось юридичного відділу пенсійного фонду в суді під запис заявив, що ФОП Ямщикова Л.Г. та громадянка Ямщикова Л.Г. – це різні фізічні особи.
я уточнила, чи означає це, що ПФУ цим двом особам нарахує дві окремі пенсіі.
юрист почав вихляти, й заявив, що суб’єкти різні, а пенсія одна.
занавіс.
Ми обов’язково переможемо. І чим більше ми поєднуватимемо зусилля, тим скоріше це трапиться.
На тому звертаюся до всіх постраждалих – відгукуйтеся в коментарях до цієї публікації або пишіть на pivden @maidan.org.ua.
Нам потрібно скласти до купи свідчення та/або скани виконавчих документів.
Потрібна координація дій, аби притягнути до відповідальності всіх співучасників цього масштабного шахрайства. Чи зможемо ми побудувати нову країну, якщо всі ті люди, які оббирали нас, працюючи за наші гроші, так і залишатимуться на своїх затишних посадах?
І на додачу – веселі картинки.
Це – скани документів, які мені вдалося здобути з боєм – шляхом звернення до суду, відхилення позову, виграшу апеляції, повернення до розгляду, низки судових засідань….
Насолоджуйтеся!
Таких “веселих картинок” у мене – ціла товста папка. Але це мало допомагає. Держаав й далі продоавжує нас мати за ідіотів
