6-7 червня в Києві пройшов представницький форум журналістів, медіа експертів, блогерів з Донецької та Луганської областей. Потреба в осмисленні стану інформаційної сфери в Україні та на Донбасі, викликів для журналістів на окупованих, звільнених та прифронтових територіях, проблем інформаційної політики держави та міжнародного досвіду роботи ЗМІ в умовах збройного конфлікту назріла давно. В активних дискусіях з залученням відомих вітчизняних і зарубіжних спеціалістів медіасфери учасники пробували сформулювати відповіді на нагальні гострі проблеми.
В роботі Форуму брала участь представницька група від Донецького національного університету, викладачі кафедри журналістики О.Тараненко, С.Бондаренко, допомагали його організації волонтери – студенти журналісти. Одним із спікерів Форуму став В.Кіпень, голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу. Доповідь була присвячена аналізу базових характеристик інформаційного простору на територіях зони конфлікту, специфіці масової свідомості людей на даних територіях та проблемах інформаційної політики щодо Донбасу.
Доповідач виділив ключові характеристики інформаційного простору сучасного Донбасу. Це – неоднорідність інформаційної насиченості різних територій (густота інформаційного покриття одних при вакуумі інформації на інших, наприклад на передовій для наших захисників); антагоністичність, непримиренність ціннісна між інформаційним простором бойовиків-сепаратистів та простором українським; міфологізованість його як результат нестачі правдивості інформації. В цілому – це типові характеристики простору війни, інформаційно-психологічної, зі своєю лінією фронту, з намаганням знищити супротивника духовно, деморалізувати, посіяти страх і ненависть.
Масова свідомість, сформована у людей в межах цього простору поляризована, чорно-біла, закрита для сприйняття «чужого» погляду. Вона фрагментаризована, світ розбитий на «осколки», втратив розумність і цілісність. Більшість дезорієнтована, втрачає чітке розуміння добра і зла, допустимого і неприпустимого. Маса людей зневірена, не має віри до будь-кого: від сусідів до всякої влади. Це фрустраційна, травмована свідомість.
Якими б негативними не були більшість вказаних особливостей інформаційного простору і масової свідомості в зоні конфлікту, не врахування їх в роботі по інформуванню населення – запорука неефективності в протистоянні інформаційній агресії російської та сепаратистської пропаганди. Розробка відповідної існуючим загрозам інформаційної політики для Донбасу – задача експертного середовища та державних структур. Вони повинні осмислити це в концепції Інформаційної стратегії. Потреба в ній сьогодні давно перезріла і дану роботу потрібно терміновано завершити. Об’єктивно утруднює розпрацювання стратегії інформаційної політики для Донбасу відсутність публічно проголошеної стратегії держави щодо Донбасу. Проте деякі фундаментальні позиції інформаційної політики української держави і суспільства достатньо ясні спеціалістам. Зокрема необхідність поєднати всю інформаційну діяльність з гуманітарною політикою та активним відновленням звільнених територій. Основне завдання – вивід населення з фрустраційного стану. Віртуальному світу злоби ворогів протиставити позитивну перспективу нормального життя. Ще одне: маємо бути в постійному наступі на інформаційному фронті. «Звільняти» інфіковані ворожою пропагандою території, «зачищати» їх від чужих цінностей і міфів. Мову ненависті витісняти і вводити мову розуму, правди і миру на своїй землі. Відповідальність за забезпечення порозуміння між громадянами України великою мірою лежить на медіаспільноті.
Організаторами Форуму виступив Донецький інститут інформації, за підтримки міжнародної організації USAID-Україна. Загальна кількість учасників становила біля 200 осіб. Форумом обговорені і підтримані «Принципи роботи журналістів» та «Кодекс етики журналістів».