Зміни ідентичностей при великих переселеннях Дискусія-телеміст
2 червня, Харків-Львів-Київ-Дніпропетровськ
Що було більш важливішим для мене, дискусія чи телеміст?
Важливішою була дискусія, бо ми обговорювали різні теми, і в тому числі такі, які не були завчасно передбачені і окреслені оранізаторами. Вони торкалися теми злочинів попередніх періодів переселення українців у часи Радянського Союзу, які не були визнані, а винуватці досі не понесли покарання.
Важливішим був телеміст, бо ми почули думки і позиції людей із різних частин України, які розуміють і обговорюють різні способи вираження ідентичності при великих переселеннях. Представники усіх локацій говорили виключно про сучасні переселення, а ми у Львові проводили паралелі із переселеннями 70-ти річної давності. Висновки усіх локацій були подібними, бо усі ми знаходимося в контексті правди і громадянської відповідальності за своїх побратимів, які живуть в різних куточках усієї території України (включаючи окуповані території і анексований Крим) і зазнали утвердження або зміни власної ідентичності під час великого переселення у звязку з агресією з боку Росії.
Побажання:
- Продовжити обговорення надалі і зробити їх у форматі діалогів чи дебатів, щоб люди із різних локації мали можливість один одному задати запитання.
- До обговорень залучати нових людей і особливо біженців.
Запитання:
- Які зміни ідентичності при переселенні є позитивними, а які негативними: що можна підсилювати, а що варто корегувати?
Тези:
- Важко назвати певні позитивні зміни ідентичності при переселенні, але нами було виділено кілька: переселенці більше виражають свою українську ідентичність і стають більш впевнені у правильності свого важливого вибору; вони стають більш відповідальнішими за збереження життя і здоров’я своїх дітей, рятуючи їх і даючи шанс визначення їх ідентичності в майбутньому; більше виражається самостійність людей (без залежності від держави і державних рішень); люди більше мають потребу у вивченні історії України, яка в тому числі має сторінки про переміщення.
- Негативні сторони переселення: втрата свободи, життя, житла, місця праці та навчання, нерухомості тощо.
- Негативне є те, що за 24 роки незалежності нікому на державному рівні не було діла за ідентичність українців, і це вказує на повний провал в гуманітарній, соціальній, національній та інформаційній політиці держави. Люди мають відчуття «вирваних із корінням» (так само, як і 70 років назад) та несправедливості. Переселенці починають по новому усвідомлювати поняття своєї малої Батьківщини і по іншому ідентифікують себе із Україною.
- Переселенці, а особливо діти, мають страх перед майбутнім і перебувають у постійному стресі, що унеможливлює повноцінне життя в нових умовах (які також є для них стресом).
- Окуповані райони сьогодні є депресивними. Надалі вони будуть мати ще більш виражені ознаки (із більшими площами ураження) через значний екологічний дисбаланс, що пов’язаний із військовими діями і розбалансованими системами господарського управління та житлово-комунального господарства. Назву декілька із них: а) відсутність якісної питної води для потреб населення та с/г тварин; б) знищення верхнього орного шару землі, що унеможливлює використання його в індивідуальному чи колективному сільському господарстві і виробництві; в) підвищення рівня ґрунтових вод, масштабні підтоплення у зв’язку із порушенням системи відкачки вод із шахт; г) збільшення випадків і площ просідання ґрунтів, техногенних землетрусів; д) збільшення імовірності техногенних аварій із значними хімічними і радіаційними забрудненнями; е) хаотичні захоронення трупів людей та тварин, що можуть впливати на стан якості питної води; є) вплив хімічних речовин із використовуваної зброї тощо.
- Як зберегти чи розвинути “чуття єдиної родини – України” в масових переміщеннях?
Тези:
- Вивчати власну історію масових переселень: їх причини, масштаби, прояви та наслідки (підсилити фотоматеріалами та спогадами людей).
- Мати та посилювати відчуття спільності та єдності українців.
- Підтримувати мову, культуру, мистецтво, традиції тощо.
- Здійснювати дії разом на свій спільний захист і життєзабезпечення.
- Підкреслювати високі моральні людські цінності у допомозі, спільних діях на порятунок і співпереживаннях.
- Заручитися підтримкою сильної української діаспори.
- Вимагати від держави: адекватного визнання масових переселень минулого і сучасного; допомоги людям, які стали вигнанцями не за своїми власними бажаннями.
- Об’єднання людей у клуби для діалогів, спілкування і дебатів.
- Як можна використати уроки і досвід минулих масових переміщень для сьогодення?
Тези:
3.1. Вивчати історію масових переселень минулого.
3.2. Влаштовувати зустрічі біженців, депортованих і ВПО (людей різних поколінь, різних частин України, різних періодів переселення).
3.3. Не створювати штучно «гетто» для переселенців.
3.4. Організовувати спільні толоки для влаштування побуту переселенців.
3.5. Для захисту соціальних інтересів та прав людей сприяти їх обєднанню.
Галина Проців, м.Бережани Тернопільської області
(мої батьки депортовані з території Польщі в період Другої Світової війни)
