Уже три роки, як жителі кобеляцького селища Білики потерпають від близького сусідства з великим свинокомплексом і півтора року, відколи конфлікт між російським бізнесом і селищною громадою, що відстоює своє конституційне право на чисте довкілля, вийшов на широкий загал. Але якщо торішньої весни якась частина жителів ще допускала думку про можливість співіснування зі свиньми на обмеженому просторі населеного пункту, то нині таких практично немає. Люди налаштовані дуже агресивно й вимагають негайного закриття свинокомплексу ТОВ «Сільські традиції». Їх надихає приклад громади тернопільських Ланівців, які, як стало відомо, домоглися закриття аналогічного свинокомлексу й вивезення поголів’я з нього до 7 грудня ц.р.
За останніх півмісяця у Біликах відбулися дві сходки. Друга – біля самого підприємства. Керівництво Кобеляцької РДА і районної міліції ледве утримали людей від перекривання дороги й блокування в’їзду на свинокомлекс. В обох заходах взяли участь заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий, очільники й провідні спеціалісти кількох обласних управлінь, департаментів і служб, помічник-консультант народного депутата Сергія Капліна Валерій Прядко.
Біличани у розпачі пояснюють, що їм урвався терпець. Мало того, що роками дошкуляє нестерпний сморід, коли на свинарниках відкачують гноївку, – не можна ні вивісити білизну, ні відчинити кватирку. Їх просто косять хвороби й смерть. Розповідають, що так масово від раку легень відносно молоді люди в Біликах ніколи не помирали: «Ми живемо наче у газовій камері, тільки уповільненої дії. А як страшно, коли на твоїх руках синіє, задихаючись, дитина, а ти нічим не можеш їй допомогти…»
Про погіршення стану здоров’я жителів селища свідчить і медична статистика по Біликах, яку ще торік місцеві громадські активісти затребували в Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА. Динаміка зростання захворювань, особливо хвороб органів дихання і алергії, галопує. «Не відстають» і пневмонія з бронхіальною астмою. По хворобах органів дихання «лідерство» тримають обструктивні хвороби легень (характеризуються незворотним або майже незворотним зниженням повітряного потоку дихальних шляхів, яке пов’язане з незвичайною відповіддю запального характеру легень на шкідливі частки або гази). Вже кожен житель селища знає, що у смердючих викидах є аміак, сірководень, метан і що аміак руйнує гемоглобін крові.
Відчай і крайня рішучість жителів Біликів, які вважають своє колись мальовниче й привабливе для відпочивальників селище зоною екологічної катастрофи, зумовлені такою ж крайньою недовірою до різних органів влади, які більше року тому обіцяли вплинути на власників свинокомплексу й нормалізувати екологічну ситуацію. Змінюються президенти, губернатори, голови РДА, але суттєво вона не поліпшилася.
Корінь «смердючої справи» в тому, що під час реконструкції колишнього міжколгоспного комплексу з відгодівлі ВРХ під свинарники в 2011 році російські інвестори добряче «зекономили» на очисних спорудах: проектом була передбачена 4-ступенева очистка гноївки аж до виготовлення сухих палет, однак реально й одноступеневої не зробили: тільки відділяли рідку фракцію від твердої. А державна архітектурно-будівельна інспекція, яка мала перевірити об’єкт потужністю 5,5 тисяч тонн м’яса у живій вазі на рік при введенні його в експлуатацію (адже він насправді не 3-го, а 4-го класу екологічної небезпеки) й побачити, що очисних по суті немає, «підмахнула» акт. Не були тоді проведені ні громадські слухання, ні державна екологічна експертиза. Був грубо порушений п.1.5 «Ветеринарно-санітарних правил для спеціалізованих свинарських підприємств»: «забороняється вибір ділянки для свинокомплексів на місці колишніх тваринницьких приміщень».
До переліку порушень, які потенційно можуть бути підставами для припинення діяльності й закриття свинокомплексу, можна додати й дозвіл на зменшення санітарно-захисної зони до перших будинків селища (СЗЗ), наданий столичним Інститутом гігієни та медичної екології ім.О.Марзєєва. До речі, протягом останнього року громадські екологічні активісти, збираючись на всеукраїнських семінарах, з’ясували, що цей інститут масово зменшував СЗЗ для багатьох шкідливих підприємств на зразок пташників і свинарників, і мабуть, не тільки за красиві очі грошовитих замовників, через що має зараз кілька кримінальних проваджень.
Отакий «подарунок» від Партії регіонів (цей російський інвестиційний проект «продавив» тодішній губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко) біличани без перебільшення викашлюють разом з легенями. До цього додається усвідомлення, що на території селища працює бізнес країни-агресора, адже гроші, зароблені на здоров’ї українців російським власником Олександром Орловим, йдуть на підтримання російської армії, яка анексувала Крим і допомагає сепарпатистам вести війну на Донбасі.
Звісно, за останній рік під тиском громадськості й влади ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина», що змінив назву на ТОВ «Сільські традиції» (щоб сховати кінці у воду, мовляв, нова юридична особа зовсім непричетна до порушень попередників?) таки щось робив. Як пише голова Полтавської ОДА Валерій Головко у відповіді народному депутату України Сергію Капліну, ТОВ «Сільські традиції» вклало у вдосконалення роботи очисних споруд 6,7 млн. гривень. Але сморід як був, так і є. Люди хворіють і помирають.
За оцінками місцевих активістів щодоби свинокомлекс виробляє близько 500 куб.метрів посліду, яку очисні споруди просто не можуть переробити й утилізувати. Гноєм до країв забиті навіть карти відстійників Білицького цукрозаводу. Члени білицької ініціативної екологічної групи неодноразово «ловили» свинокомлекс на несанкціонованому скиданні гноївки в барометричний канал цукрозаводу, який впадає у Ворсклу. Цього року вперше за історію існування через сморід не працює дитячий оздоровчий табір «Ромашка» обласного департаменту охорони здоров’я.
Керівництво Полтавської ОДА чи не вперше налаштоване діяти рішуче, бо проблема білицького свинокомплексу «дістала» і його. Навіть попри те, що голова ради директорів ТОВ «Бєлгранкорм» Олександр Орлов вийшов телефоном на заступника голови ОДА Романа Товстого й пообіцяв вкладати необхідні кошти у приведення діяльності свинокомлексу до екологічних стандартів.
Як кажуть, останнє китайське попередження. Якщо затверджені Р.Товстим заходи з вирішення проблемних питань діяльності ТОВ «Сільські традиції» не дадуть належного результату, то іншого варіанту окрім закриття свинокомплексу не залишиться.
Заходи включають дев’ять пунктів. Зокрема, передбачають проведення онлайн-конференції з О.Орловим; зустріч з київськими проектантами реконструкції (проект реконструкції кудись зник з підприємства і довелося замовляти копію проектної документації), проведення перерахунку поголів’я за участю громадськості, бо навіть гендиректор ТОВ «Сільські традиції» Юрій Грушевський каже, що свиней там набагато більше, ніж по бухгалтерії. Найближчим часом буде здійснено візит для вивчення досвіду аналогічного свинокомплексу в Одеській області, де впроваджено ефективну очистку повітря приміщень за технологією Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН (Полтава). ТОВ «Сільські традиції» має перерахувати у бюджет селищної ради 3 млн. гривень в рахунок пайової участі у соціальному розвитку селища (жодної копійки за 4 роки російські інвестори не дали ні в екологічний фонд, ні в селищну раду як відсоток від кошторисної вартості реконструкції) і розпочати будівництво водогону у мікрорайоні Поділ. Якщо останнє не буде виконане, то Полтавська обласна рада восени не продовжить підприємству дозволу на спецводокористування.
Головне серед заходів – отримання дозволу Кабміну на перевірку відповідними органами стану дотримання проекту реконструкції вимогам екологічного та природоохоронного законодавства. Не виключено, що результати перевірок підуть прямо в прокуратуру.
Хоча слід зауважити, що між представниками громади, науковцями й практиками є розбіжності у поглядах на проблему та шляхи її вирішення. Наприклад, депутат Кобеляцької районної ради, мешканець Біликів, санітарний лікар за освітою Олександр Бажан вважає, що людей душить смертельний каналізаційний газ, дещо розбавлений при потраплянні в повітря, якого за його розрахунками щоразу після викачування гноївки утворюється в трубах близько 500 куб. метрів. А от на думку доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника лабораторії інноваційних технологій та експериментального обладнання згаданого вже Інституту свинарства Володимира Іванова, до збільшення кількості захворювань у селищі свинокомплекс непричетний, а сморід є не більше, ніж естетично-емоційним чинником і його створюють викиди повітря зі свинарників.
Директор Полтавського центру практичної екології Олександр Лісняк теж вважає, що проблема каналізаційного газу надумана.
Утім, чи можна вирішити проблему без консенсусу в розумінні її першопричини?
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного медіа-клубу
