Де радянщина, там і голод. Професіоналізм це стабільність результату (с)
1) початок 1920х – продразверстка, тобто узаконений державою грабунок селян на предмет харчів. Голод у Поволжі, від якого Росію частково врятували США. Звичайно, він не був спрямований проти етнічних німців, чи астраханських татар, боролись класово, а не етнічно. Але якось вийшло, що деякі етнічні групи постраждали найбільше.
2) початок 1930х – Голодомор в Україні, Казахстані, на Кавказі, у менших маштабах знову в Поволжі, але переважно серед німців, бо скільки тих астраханських татар лишилось. До речі, з роковинами “Закону про (знищення санкціонкі) п’ять колосків”…
3) колаборація Гітлера і Сталіна в організації блокади Ленінграду. Населення пухне з голоду. У військових їжі обмаль. Номенклатура обжирається харчами, які завозять літаком і за безцінок скуповує антикваріат в людей-скелетів.
4) кінець 1940х – спроба організувати ще один штучний голод в Україні. Яка зустрічає грамотно організований саботаж населення, епізодичні грабунки складів і вибірковий терор проти виконавців. Цю тему якось недостатньо розкрито. НМД, марно. Тоді трапилось багато повчального. Не тільки на Заході, і не тільки в контексті партизанки УПА.
5) 1950ті і далі – епізодичні загострення дефіциту продовольства, попри скасування карткової системи і широко розпіарені зниження цін. Засвоєння “целіни”, тобто фактично відібраних кремлінами в казахів пасовиськ.
6) 1982 рік. Керівництво СРСР приймає продовольчу програму. Чим фактично визнає свою нездатність подолати дефіцит продовольства і звертається за допомогою до населення, не зайнятого постійно у виробництві харчів. Крутіться як знаєте на своїх шести сотках. А ми вас навіть не дуже саджатимо за спекуляцію. Але обдурили і в тому. Не пройшло і року, як Андропов почав боротись з “нєтрудовимі доходамі”. Хто потрапляв під роздачу, типово мав 3-5 років. Коли було за що, давали всі 10 із конфіскацією майна.
власне, думку, що перебудова була антидефіцитною революцією, бо дефіцит дістав навіть тих, хто сам сидів на якомусь дефіциті, у формі, близькій до наукової вперше сформулював Олександр Богомолов (Центр Близькосхідних Досліджень). Але я її значною мірою поділяю…
7) Що трапилось після перебудови, переказувати зайве, бо присутні те пам’ятають з власного досвіду… В 1990 році навіть в Москві кудись поділась ця казкова перша категорія постачання. І почались суворі будні з Ніжками Буша…
8) цей пункт лишаю для вільних проекцій читача…
закінчу анекдотичним. Початок 1970х, Київ. У нас в гостях дівчинка з Росії. Старші у неї питають: “А тьі хотела бьі жить в Киеве?” – “Наверное да. Я бьі тогда каждьій день докторскую колбасу ела.”