Колись, ще у 2012 році, Майдан-Моніторинг взявся створити інструмент для збору та наочного представлення порушень виборчого законодавства.
Експеримент вийшов вдалим: карту наповнювали сотні волонтерів, які переважно власноруч й фіксували порушення, в результаті виявлення масових та системних порушень в Одеській області туди з робочою поїздкою виїжджала Уповноважений Верховної ради з прав людини, докази з нашої бази були використані в судах.
Карта тоді стала джерелом інформації для численних аналітичних матеріалів про особливості тих виборів.
В той же виборчий сезон повідомлялося, що інтерактивну мапу порушень створило МВС.
“У порівнянні з інтерактивними мапами громадських активістів, МВС реєструє щоденно приблизно на 40-50% більше таких повідомлень та забезпечує реагування на них відповідно до законодавства України”, – наголосили тоді у відомстві.
Щоправда «Інтерактивна мапа зареєстрованих правопорушень» 2012 року зараз не є відкритою (а чи була?). Для отримання доступу до неї потрібна “аутентифікація в зоні”.
Цього сезону МВС пішло далі – Інтерактивна мапа зареєстрованих повідомлень про правопорушення вже є відкритою, зроблена на тій самій зручній та наочній платформі Ushahidi, що використовували ми, і показує нам наразі 6775 повідомлень.
Майдан-Моніторинг дуже радий, шо українські органи влади потроху вчаться переймати технології, які до того були відпрацьовані громадянським суспільством. В принципі – так й має відбуватися співпраця влади з громадськістю у демократичному суспільстві.
Шкода лише, що МВС навіть на словах не знайшло можливості подякувати за розробку та тестування технології. Але то таке. Переживемо.
Що направду засмучує та дратує – то коли органи влади беруть на озброєння розробки громадянського суспільства, відкидаючи їхні складові, бо не розуміють суті, або навіть з явною метою спотворити суть інструментарію.
Про що нам мають розповісти 6775 повідомлень тієї мапи? Про те, що народ масово пише заяви у райвідділки? Чи навпаки – не так вже й масово? Ми маємо зрозуміти, як наполегливо працюють посадовці в МВС? І не вимагати їх скорочення та реформування? Яку інформацію на загал несуть такі записи з бази порушень?
Чим допоможуть нам сірі “дірки” на тому місці, де має бути фотодоказ порушення?
Чому посадовці МВС, які наповнюють інтерективну мапу, не задаються питанням – для чого ці всі зайві кнопочки та віконця, у які вони жодного разу нічого не додавали? Чи питання все ж таки виникало? І до яких наслідків привело?
Про якість інформації, що міститься на карті яскраво свідчить, наприклад, те, що 3 випадки порушень, які зафіксовані по Криму (?) при детальному огляді виявляються епізодами з Селідово та Херсону.
Майдан-Моніторинг наполегливо просить колег та державні органи: ми працюємо на засадах “копілефту”, нашими наробками можна вільно користуватися. Якщо треба навчити-пояснити – то ми залюбки. Хороший досвід спотворювати навіщо ж?
Ця карта – мала б бути інструментом краудсорсингу та наочності. Але вона повністю позбавлена цих рис в результаті звичного підходу “хотіли як краще, а вийшло – як завжди”.
П.С. На момент написання цієї публікації трапилася несподіванка – мапа стала недоступною, посилання не працює. Сподіваємося, що це – тимчасово технічна проблема й база порушень все ж таки залишиться відкритою для всіх.
