Оксана – учитель украинского языка, выехала из Ясиноватой летом 2014 года. Говорит, что в городе было просто опасно оставаться. Теперь ей некуда возвращаться – ее дом уже почти разрушен, поэтому она с семьей решила начать новую жизнь – в Краматорске.
Видео: Общественное ТВ Донбасса
“У нас вдома було небезпечно. Особливо для дітей. За себе ж не так переживаєш. Нам намагалися підпалити ворота, пошкодити майно і в липні минулого року ми виїхали спочатку в надії, що повернемося, але згодом виявилося, що повертатися вже не було куди. У вересні ми останнього разу були в Ясинуватій, хотіли забрати речі. Нам запропонували з’явитися в комендатуру, та ми встигли уїхати”, – рассказала переселенка.
“Наша будівля майже зруйнована. Зараз ми вшістьох (дві родини) мешкаємо в однокімнатній квартирі. Ми – вимушені переселенці, але найчастіше звучить – біженці. І це – образливо”, – поделилась она.
Оксана – активный гражданин, ей хочется принести пользу на новом месте и важно реализовать свое право голоса здесь, в стране, в которой этот голос что-то значит. Однако, по ее словам, далеко не всем переселенцам так же важно пойти на выборы – люди решили отмолчаться, когда их лишили такого права.
“З 56 тисяч ВПЛ по Краматорську десь біля 10 тисяч мешкають тут постійно. Інші – туристи, які приїжджають за пенсіями та виплатами. А людей, які б насправді голосували, набралося б до сотні. Інші всі звикли, що “мій голос нічого не вартий”, – считает Оксана.
Социолог Оксана Михеева провела исследование чтобы определить портрет внутренне перемещенных лиц и отмечает, что обнаружила одно явление, которое назвала молчание переселенцев. Для людей, говорит она, переезд – вопрос физического выживания, поэтому они готовы молчать, когда их лишают прав или оскорбляют их достоинство, только чтобы не быть изгнанным из новых громад.
“Ми допомагаємо людям і хочемо брати активну участь у житті міста Краматорська. Ми вважаємо себе громадою, членами цієї громади. Нажаль на сьогоднішній день нам не дають такої можливості брати участь у тих же виборах. Якщо перелічити всі моменти, в яких ми брали участь у Краматорську, що ми вже зробили для цього міста, то я вважаю себе справжнім членом цієї громади. Сюди ми «завели» міжнародні організації, з якими ми співпрацюємо, розчищені руками переселенців парки та сквери. Та нажаль, все ж таки, вважають переселенців людьми другого сорту”, – поделилась социалог.
Около 3 процентов населения, достигшего избирательного возраста в Украине – переселенцы. Эксперты в избирательном праве говорят, что механизм, для того, чтобы допустить их к выборам, есть. Однако, нет политической воли.
“На цей момент ви вимушені засвідчити, що ВПО на цих виборах не будуть мати можливість реалізувати своє право вибору і проголосувати на місцевих виборах. Незважаючи на те, що Конституція України гарантує відсутність дискримінації і можливість обирати та бути обраним громадянином України, процедуру реалізації цього права для ВПО Закон про місцеві вибори не передбачає. Нажаль, проект закону, який розробляли громадськість і громадські експерти, який детально прописував цю процедуру, профільний комітет Верховної Ради так і не розглянув і не виніс на голосування. Тому на цей момент ми вбачаємо єдину можливість для ВПО, які хочуть відстояти своє право вибору, це звертатись до суду. Тобто спочатку для цього вони повинні звернутись до органу ведення державного реєстру, або до ДВК, отримати в письмовому вигляді відмову і на цій підставі подати позов до суду, приклавши цю відмову. І же суд прийме рішення щодо голосування тієї чи іншої особи, з якою, в разі позитивного рішення, вже можна йти до ДВК і вимагати, щоб цю особу включили до списку виборців”, – рассказал исполнительный директор донецкой областной организации “КИУ” Сергей Ткаченко.
“Нажаль на даний момент нам не дають права навіть висловити свою думку на виборах. Ми вже подали заяву до ДВК, нам відмовили і на сьогодяшній день ми вже подали заяву до суду”, – поделилась переселенка Оксана.
Активные переселенцы считают, что свое право голоса они заслужили – своей позицией и своими делами, ведь немало людей уже успели принести пользу тем городам, в которые переехали.
“Я думаю, що ми декому заважаємо. Навіть цій місцевій владі. Один майбутній депутат нам так і сказав: ну ви сьогодні тут є, а завтра вас не буде. Що з вашого голосу тут станеться?”, – возмущена Оксана.
Депутат Верховной Рады от президентской партии Вадим Денисенко выступает категорически против возможности переселенцев голосовать. В интервью одному из СМИ он, несмотря на предложенные общественниками законопроекты с механизмами организации голосования, “Это невозможно с технической точки зрения, но еще и с социальной точки зрения, поскольку может привести к социальным взрывам на территориях, где есть большое количество переселенцев”. И далее: ” через 4 года такой проблемы не будет, эти люди либо войдут в эти громады, либо вернутся в Донецкую и Луганскую область”, – рассказал Денисенко.
“По суті, тільки заважаєте під ногами плутаєтеся. Навіть вчора у суді, подаючи заяву, чули: а ке тут ваше значення? Тобто до нас навіть клерки поставилися негативно. У виконкомі дівчина, яка прийма заяву, сказала, що ми, своїми цими заявами, заважаємо їй працювати. Звичайно, що я відчуваю образу. Тому що ми працюємо і намагаємося робити для людей якомога більше для людей, в тому числі, місцевих. Ми намагаємося тут жити і творити на благо цього міста, а нас, по суті, викидають”, – поделилась эмоциями переселенка.
Источник: Новости Донбасса