Промова пана Кшиштофа Квятковські, президента Вищої палати контролю Республіки Польща, перед початком навчання представників громадянського суспільства України в навчальному центрі Вищої палати контролю.
Шановні пані та панове,
Перш за все хочу, щоб хвилиною мовчання ми вшанували пам’ять невинних людей, які загинули минулої п’ятниці в Парижі, з усвідомленням того, що в цю саму хвилину ми згадуємо і про невинних людей, які в останні кілька місяців загинули в Україні. Коли гинуть невинні люди – на Майдані, під Ілловайськом, в Парижі чи в інших місцях – на знак солідарності з ними – стаємо як у ті дні – французами – і ми переконуємось, що свобода, рівність і братерство є безцінними цінностями, оскільки цією ціною є людське життя.
Так склалося, що слабкість створює агресію, а агресія створює жертви. Однак, важливо, щоб агресії, фанатизмові і беззаконням ми не дозволили собі нав’язати їх оповідь, їх способу бачення світу, тому що тоді ми віддаємо поле тим, котрим важко віднайти себе в братерстві між вільними і рівними.
Попрошу вас встати….
…
Щиро вітаю Вас тут, в Ґолавіцах, в навчальному центрі Вищої палати контролю, і я дякую Вам, що Ви прийняли моє запрошення аби разом з нами провести цей тиждень, не тільки в навчальних цілях, дискусіях та в обміні досвідом, а й також, чого я особисто прагну, зустрічі з Польщею.
Я запросив Вас, як наших друзів, сусідів і чудових людей, які свій час і енергію використовують на благо суспільства, беруть участь у розвитку громадянського суспільства, допомагаючи співгромадянам простіше пройти через важкий період змін, поточних проблем, що дозволить Україні здобути Європу, а Європі здобути Україну.
Темою нашого семінару будуть питання, пов’язані з контролем і самоврядуванням. Вірю, що завдяки зустрічам з викладачами, які є видатними представниками польського суспільного життя, котрі на різних позиціях брали активну участь у реформуванні, ви отримаєте більш глибоке розуміння нашої точки зору, почуєте про наш досвід реформ і скористаєтеся ними на благо України. Оскільки питання реформи місцевого самоврядування буде темою семінару, свій виступ зосереджу на прикладі взаємозалежності між належною системою державного аудиту, і успіхом процесу інтеграції.
Шановні пані та панове,
Я знаю, що в даний час Україна переживає особливо важкий період. Знаю, що все сильніше суспільство відчуває наслідки кризи, інфляції і, що найбільш драматичне – наслідки війни. Громадяни України переконані, що Європа залишила їх напризволяще, що питання Сирії, тероризм і біженці відштовхнули десятки тисяч українців на дальший план. Хочу, щоб ви знали, що ми в Польщі не поділяємо таких думок, що ми можемо бачити спільний знаменник всіх цих загроз.
Немає жодних сумнівів, що те, що здається проблемою чи дієвими труднощами або навіть тактичними на стратегічному рівні є перемогою. Європейський Союз багато разів стикався з серйозними проблемами і як спільнота рівних і вільних народів з кожної проблеми зміг вийти спільно – поглиблюючи і розширюючи масштаби інтеграції. Таким чином, це тільки питання часу, коли боргова криза буде перетворена в спільно узгоджену фіскальну політику, а криза біженців в спільно координовану міграційну політику. Неминучі також ризики безпеки зміцнять і об’єднають європейський щит НАТО, так само як відповіддю на загрози енергетичної безпеки буде діяльність спрямована на загальну енергетичну політику. Як ви можете бачити, неминучу поразку зазнають ті, котрі в занепаді європейської солідарності вбачають шанс своєї перемоги. Я вважаю, що ці очевидні факти для українського суспільства будуть джерелом сили і натхнення, чого також бажаю всім спільнотам Європейського Союзу.
Шановні пані та панове,
Десять років тому, коли Польща після 14 років підготовки входила до Європейського Союзу місія Світового банку написала у своїй доповіді, що “Вища палата контролю є найбільш підготовлена до вступу інституцією сектору публічних фінансів в Польщі”.
На мій погляд, в цьому реченні міститься інформація, як зразково було виконано важливий критерій, що найкраще був підготовлений вищий орган аудиту, який мав інструментарій для виявлення ризиків, що реагував і змушував усувати як невеликі так і системні порушення.
Ділячись тут з вами польським досвідом, я усвідомлюю те, що виклики перед якими стоїть сьогодні Україна є набагато серйозніші, ніж само виконання критеріїв приєднання, перед якими була Польща. Поза уже згаданими внутрішніми викликами Україна стикається з такими негативними явищами, як боротьба за свою територіальну цілісність, внутрішній устрій, чи право на суверенний вибір напрямів розвитку.
У такій самій ситуації була Польща в 1919 році, коли полководець Юзеф Пілсудський підписав декрет про створення Вищої палати контролю держави. Цей блискучий політик і архітектор сучасної державності Польщі визнав, що громадяни мають право на отримання від уповноваженого в структурах влади аудитора незалежну, компетентну і аполітичну інформацію про стан державних справ. Серед іншого, на цій підставі можуть приймати відповідальні виборчі рішення. Без такої об’єктивної інформації, яка ґрунтується на фактах публічні дебати наражаються на спрощення. Тому в демократичній системі Найвищий орган контролю держави функціонує спільно з неурядовими організаціями і незалежними ЗМІ, щоб громадянин зміг розвивати і поглиблювати знання про справи суспільства. Це один із засобів, завдяки якому громадяни стають більш стійкими як до дезінформації, так і до демагогії.
Звідси нашим польським досвідом є переконання, що зміцнення незалежного, патріотичного і компетентного державного аудитора є перевіреним засобом зміцнення самої держави. Звертаюся до вас з проханням, щоб ви як неурядові організації приділяли будь-яку можливу підтримку діяльності якою займаються наші українські колеги – Рахункова Палата, яка тісно з нами співпрацює.
В останні місяці Верховна Рада України прийняла новий закон про Рахункову палату. В теперішній час завершується конкурс, який має обрати 9 членів-керівників Палати. Хочу, щоб Ви, шановні слухачі, собі усвідомили, найбільш істотну річ – без Вашої підтримки, підтримки з боку неурядових організацій і незалежних ЗМІ, навіть найбільш професійні аудитори не допоможуть.
Аудит – це чесний діагноз і оцінка незалежного аудитора. Важливо, що оцінку цю було винесено на публічне обговорення – це вже само по собі є стимулом до покращення. Держава є сильною, якщо правда є основою, на якій розвивається патріотизм, повага і довіра. У такій державі громадяни вважають гідністю сплачувати податки і належно виконувати свої обов’язки.
Якщо практикою повсякденної взаємодії між владою і суспільством домінуватиме корупція, неефективність і безкарність, то не так багато простору залишиться для патріотизму та довіри. Дисфункції держави це рак, який руйнує щонайперше внутрішній і міжнародний кредит довіри. Дефіцит цієї довіри перекладається на відставання і відчуження, вносячи почуття безпорадності і відчаю, що підриває зусилля приєднання.
Я переконаний, що незалежна і ефективна робота вищого органу аудиту ставить на якір об’єктивність і чесність у сфері державної влади, будучи однією з основ, на яких будується не тільки довіра громадян до держави, але і перевіряється її міжнародний авторитет.
Важливо також, щоб Вищий орган аудиту зберіг свою незалежність і автономію щодо інших ланок влади – як публічної, так і неформальної, що їх часто контролюють публічні та приватні приховані структури.
Період підготовки до вступу – це час гострих політичних дискусій. Особливо, якщо громадяни мають право на отримання уповноваженого в структурах влади аудитора незалежну, компетентну і аполітичну інформацію про стан державних справ.
Наш досвід показує, що Вищий орган аудиту ефективно працює спільно з незалежними ЗМІ та неурядовими організаціями, щоб не тільки усунути патологію, а й також, щоб громадянин зміг розвивати і поглиблювати свої знання про суспільну діяльність. Це один із засобів, завдяки якому громадяни стають більш стійкими як до дезінформації, так і до демагогії і пропаганди, яка неухильно супроводжує процес вступу.
Польський досвід підготовки до вступу показує, що якість роботи вищого органу аудиту є дуже важливим, хоча часто і непомітною величиною для вступу в Європейський Союз. Практика показує, що робота адміністрації в кожній державі має прямий вплив для суспільного блага. Про ефективність всієї системи, якою є ЄС вирішує не найсильніша, але, як правило, найслабша ланка. Явним було те, що підтримка нашого вступу іншими країнами буде залежати від відповідей на просте запитання: чи має кваліфікацію польський аудитор, можливості і мотивацію, щоб запобігти несправедливості? – Чи польський митник діятиме відповідно до тих самих стандартів що і французький?… Ідеться про те, щоб не було різниці у рівні довіри до якості роботи, наприклад, митника польського, українського, шведського та іспанського. Мусите пам’ятати, що підтримка вступу до ЄС ніколи не була і не буде згодою щодо зменшення стандартів. Йдеться не про те, що в тій чи іншій країні можуть траплятися випадки корупції, а про те, щоб система яка ґрунтується на незалежному і компетентному державному аудиті мала можливість, хотіла і була спроможною ефективно виявляти і боротися з інституціальними патологіями.
Таким чином, з польської точки зору, позиція Вищого органу державного аудиту, вимірюється його рівнем компетенції, ступенем незалежності та інституційною силою, є лакмусовим папірцем якості самої держави.
Це зауважили також приватні інвестори, які, будуючи свою оцінку про рівень довіри до цієї державної системи, чим раз частіше переносять стандарти з приватного сектору – розглядаючи державу як своєрідну біржову спілку і, все частіше, рішення про інвестиції приймають, ретельно перевіряючи чи підпадає вона незалежному, професійному і достовірному аудиту.
Тож не випадково, що в прийнятих торік Європейським Союзом Угодах про асоціацію з Молдовою, Грузією та Україною містяться положення, які встановлюють співпрацю у сфері зміцнення зовнішнього контролю, підкреслюючи важливість впровадження визнаних на міжнародному рівні стандартів зовнішнього аудиту, які зобов’язують до зміцнення внутрішнього положення Вищих органів аудиту, обмін інформацією, діалогу та спільного навчання.
Це є першим завданням для Вищих органів аудиту окремих держав, але також, про що варто пам’ятати – навіть до Європейського трибуналу аудиторів та спеціального форуму співробітництва, яким є Європейська мережа співпраці. Завдяки цій європейській інфраструктурі поглибленої співпраці аудиторів можливим є доступ до ресурсів технічних та експертних, підтримка для зміцнення професіоналізму та незалежності, підвищення ефективності у запобіганні патологіям з користю для всіх громадян.
Саме тому, бажаючи долучитися до успішних змін в Україні, як Президент Вищої палати контролю, я виступив з ініціативою внесення Рахункової палати України як члена Європейської мережі співпраці. На цьому тижні ця ініціатива буде предметом консультацій з представниками Європейського трибуналу аудиторів та низки інших країн. Також буде присутній чинний голова Рахункової палати пан Роман Магута, з яким, шановні присутні, матимете можливість зустрітися.
Шановні пані та панове,
Бажаю вам плідного семінару, який я вважаю сьогодні відкритим.