Особливості національної реформи поліції, або як «зливають» добровольчі батальйони

Почну з того, що навесні 2014 року, коли над країною нависла загроза, а існуюча на той момент міліція була неспроможна ефективно протидіяти тероризму і сепаратизму, було сформовано кілька десятків батальйонів міліції особливого призначення. Сформувалися ці підрозділи з числа патріотичних громадян та штатних співробітників міліції готових захищати населення, закон  державу, та суспільство, тих хто став на захист закону, а не корумпованої прогнилої системи.

Головною рисою при формуванні підрозділів стало відсутність корупційної складової при призначенні на посади, патріотична налаштованість співробітників, готовність служити і захищати громадян та країну. Значна частина добровольців прийшла до підрозділів з числа громадських активістів, багато хто до проходження служби мав свій бізнес і набагато більше високооплачувану роботу, непоодинокі громадяни з науковими ступенями, які прийшли рядовими. Але все це люди залишили, оскільки треба було захищати свої міста, свою країну, своїх громадян. З першого дня вступу на службу всі співробітники є штатними атестованими працівниками міліції.

Тільки ледащий політик не назвав працівників добровольчих батальйонів майбутнім нової поліції. Керівництво країни бадьоро декларувало, що ці добровольці і будуть основою нової поліції, очолять департаменти, райвідділи і таке інше. Але в процесі реформи, нажаль, все це забулося, відійшло на другий план. Модним стало селфі з красивими дівчатами та хлопцями модельної зовнішності, часом з відверто антиукраїнськими, антидержавними висловлюваннями в минулому, але голлівудськими посмішками тепер. Японські автомобілі, американська форма, європейська зарплата і далеко не завжди патріотичний дух стали фасадом реформи.

Всі співробітники йшли в батальйон будувати нову міліцію і чекали реформу з великими надіями.

І ось, 7 листопада 2015 року набув чинності Закон України «Про Національну поліцію».

Працівники добровольчих підрозділів особливого призначення МВС були призначені до лав Національної поліції України, як працівники патрульної служби поліції особливого призначення. Під час призначення деякі знаходилися в зоні АТО, а інші несли службу з охорони громадського порядку в місцях постійної дислокації: стояли на блокпостах, патрулювали населенні пункти, охороняли стратегічні об’єкти.

 

15 листопада 2015 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до якої керівники органів національної поліції повинні виплачувати заробітну плату працівникам поліції разом з надбавками за специфічні умови проходження служби, підвищення за службу в поліції особливого призначення та виплати за службу в нічний час. Однак, всупереч постанові, працівникам підрозділів особливого призначення не виплачуються жодні надбавки та премії, начебто через те, що працівники підрозділів особливого призначення знаходяться у тимчасовому штаті та на яких не розповсюджується дія вищевказаної постанови, як на працівників, які не пройшли атестацію.

Постає логічне питання, якщо вони не є атестованими працівниками поліції, то на яких підставах вони зі зброєю в руках беруть безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на сході країни та несуть службу  з охорони громадського порядку в місцях постійної дислокації?

Оскільки згідно зі ст. 46 ЗУ «Про національну поліцію» «Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.». А ст.57 ЗУ «Про національну поліцію» визначає виключний перелік випадків, коли проводиться атестування поліцейських:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Також постає не менш логічне питання, а можливо вже й запитання до керівництва Національної поліції! З кого в кого Ви маєте бажання переатестувати працівників добровольчих підрозділів особливого призначення, які до моменту призначення у підрозділи жодного дня не працювали у міліції, а на відміну від звичайних колишніх міліціонерів більше року приймали безпосередню участь у захисті територіальної цілісності і суверенітету України?

Якщо ж припустити, що атестованими у нас є тільки працівники патрульної поліції, а патрульна служба особливого призначення – ні, то нехай нова патрульна служба на законних підставах і несе службу в зоні АТО.

Тим більше, що за свою заробітну плату від 8000 грн. вони живуть в своїх містах, та несуть службу «день-ніч-48» в теплих нових автомобілях. А патрульна поліція особливого призначення ходить в наряди «доба через добу», а в зоні АТО взагалі зміна через зміну, при цьому отримують вдвічі меншу зарплату, навіть у зоні АТО.

На теперішній час працівникам підрозділів поліції особливого призначення не виплачують грошову винагороду за безпосередню участь в проведенні АТО. Тож з реформою зарплата в АТО зменшилася в двічі, та ще й затримки стали нормою. Також існує заборгованість з виплати грошової винагороди за участь в АТО перед працівниками підрозділів ще за часи існування міліції, а добові виплати на харчування, в тому числі в АТО у розмірі 30 гривень – просто насмішка! Також варто згадати про відсутність компенсації за невикористані відпустки (як за 2014 так і за 2015 роки).

Крім цього, до підрозділів практично припинено  набір співробітників, а штатні розклади постійно скорочуються.

Всі наведені вище факти свідчать, як на мене,  про цілеспрямоване знищення добровольчого руху, про наполегливі спроби зашкодити створенню нової поліції України з числа працівників підрозділів особливого призначення, які є зразком жертовного  патріотизму, честі та гідності працівника поліції та користуються великою довірою суспільства.

Тож постає питання: як можна будувати нову поліцію, яка працює за законом, при цьому з першого ж дня не виконувати норми грошового забезпечення поліцейських та норм несення служби? Про інше забезпечення й годі казати! Воно, як було здебільшого на волонтерських плечах, так і лишилося.

Бійці добровольчих батальйони не проти переатестації, однак, вони вважають, що основним критерієм переатестації повинна бути любов до України, професіоналізм та активне несприйняття корупції. Їх не цікавить хто ким був до війни, що він робив і на що жив. Цікавить, на яку сторону він став, коли Україні загрожувала небезпека, що він зробив для порятунку Держави. Адже сьогодні раз за разом на сторінках Інтернет-видань публікують фото нових поліцейських-сепаратистів та їхні висловлювання 2-3-річної давності, від яких волосся стає дибки…

Тому, я пропоную всім,— і новим поліцейським, і старим міліціонерам, і добровольцям підрозділів поліції особливого призначення пройти поліграф з одним питанням: ви — патріот України, чи ні? Певен, що працівники добровольчих підрозділів щиро дадуть на нього відповідь – ТАК. А інші…?

За мотивами розмов з бійцями добровольчих батальйонів ОП МВС, Віктор Гарбар, координатор Слобожанського осередку Інформаційного центру «Майдан Моніторинг», спеціяльно для сайту Майдан.

 

P.S. Як сказав в одному з останніх інтерв’ю відомий правозахисник Семен Глузман, «я знаю набагато більше, ніж можу сказати». Бо я не бажаю давати поживу тупим і підступним «реформаторами» МВС для репресій щодо людей, які врятували Україну і яких я щиро поважаю.