Другий день Школи миротворчої журналістики для Причорномор’я.
Про перший день можна прочитати тут: Конфлікт є там, де погана комунікація. Потрібно вчитися говорити
Лекція “ПСИХОЛОГІЯ ТЕРОРУ ТА ПОСТРАВМАТИЧНИЙ СИНДРОМ”
Олександр Дімитревич, Регіональний предстваник у країнах Східної Європи Британської Організації “March on Stress”, випускник першої Української миротворчої школи.
Наша програма організована вихідцями з морського флоту, наші колеги допомагають людям адаптовуватись та долати психотравми, наше завдання – передати досвід роботи з тими, хто пережив травми.
Серед таких організацій є і журналісти, що часто знаходяться в самій середині конфлікту. Є часто й феномен смертей операторів, що вчасно не розрізнили візію крізь об’єктив та реальне життя.
Ми організували в Одесі трьохвимірну систему підтримки, перш за все – нівелювання стігми: “Я сам справлюсь з власною проблемою. Мій дід справлялвся, мій батько справлявся”. Люди “стають в позу”, коли отримують пропозицію попрацювати з психологом
За статистикою Америки та Великобританії 45 % колишніх військових після В’єтнаму опинились у в’язниці. Стан цих людей напряму залежав від ставлення суспільства до людей.
Ті, хто можуть знайти виправдання своїм діям – видужують швидше. А коли ми не можемо знайти виправдання – ми тримаємо все в собі, і нам важко впоратися зі стресом.
Стрес (з англ. stress — нагрузка; стан підвищеної напруги) — сукупність неспецифічних адаптаційних (нормальних) реакцій організму на вплив різних неблагополучних факторів–стрессорів (фізичних чи психологічних), що порушують його гомеостаз, а також відповідний стан нервової системи організму.
В медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (эустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. По характеру впливу визначають нервово-психічний, тепловий чи холодний (температурний), світловий, голодний та інші стреси.
Допаминовані тригери – ситуації, в яких ми чекаєм чогось приємного чи невідомого, але з очікуваним позитивним вирішенням. Тривалість дії: 2 хвилини .
Окситоцинові тригери : відчуття захищеності, еднання, любові, народження дитини. Тривалість дії: 6 хвилин на все, а потім треба знову щось думати чи підкріплювати.
Серотонінові тригери: підвищення статусу, перемога, впізнаваність і визнання. Цілих 24 години. Доба переможця.
Эндорфинові тригери: майже 4 години в цьому задоволенні і розумінні, що ти просто живий та існуєш!
Тригери кортизолу : розлучення мами та дитини, зрада одного з подружжя, втрата статусу після звільнення , соціальна ізоляція (тиша) , відчуття страху та втрати – тривалість дії більше кількох місяців, або й років.
Хорошою новиною є те, що наша психіка пластична, 83 % населення самі видужують тільки при умові соціальної підтримки.
14% людям потрібно соціально-психологічна підтримка. Це не обов’язково психологи, але це люди, що підтримують! Ми даємо відповідні навички, щоб ви могли відновитись самостійно та підтримати інших.
Слово “терор” – перекладається як “жах”. Основний його метод – залякування та страх.
В класичній психології – ілюзорний страх – наш ірраціональний ворог, істинний страх – друг. Істинний нас попереджає та сигналізує.
Паніка – феномен не людини, а природи. В такому стані ми наділяємо свого ворога надмірною силою, крайня стадія – шизофренія.
Коли ми дивимось інформацію, нам треба чітко усвідомлювати – чи це правда? Коли ми можемо наше відчуття небезпеки раціоналізувати, і як цибулинку відкриваючи, розуміти його крок за кроком – стає безпечніше.
Найбільш продаються новини з темами: Секс, смерть, з’їсти, підсвідомо вони взяті з базових потреб. Епіталамус мозку відповідає за негативну інформацію. Предки користувались цим, щоб бачити, звідки вискочить. Коли вперше знайомишся з людиною, вони говорять про політику, кризу, хвороби. Природно ми безумовно негативні новини видаємо першими.
“Dart center for journalism” – курс, який мають закордоном пройти журналісти, що працюють з людьми, які пережили стрес.
Коли ми отримуємо хорошу новину – ми її постимо, передаємо далі. З негативними новинами те саме. Журналісти маю навчити людей “скускати пар”, вислухати, бо іноді вони єдині, хто вислухає історію людей.
У нас була Перша світова війна, революція, Друга світова – і не було посттравматичного синдрому як терміну. Проте цих людей називали “кантуженими” – як людей, що мали довготривалий вплив на свідомість. Люди “топили” це в алкоголі.
Американські військові 45 днів добирались після війни додому. За цей час вони проговорювали те, що їх турбувало. Якщо вам погано – знайдіть вільні вуха – ПРОГОВОРІТЬ те, що вас турбує, щоб звільнитись від цього.
Самоорганізуйтесь і вивчайте детальніше питання.
Терапевтична пауза – людина замовкла. Скажіть йому “Коли будете готові продовжувати, скажіть про це”.
Показуйте людину достойним членом суспільства, що переміг ситуацію, а не слабким, щоб люди не лякалися його прикладу. Давайте позитивний поштовх до розвитку суспільства крізь призму журналістики
Коли люди пережили полон, пожежу і тп, дайте можливість їм помитися, відновитись, поїсти, а потім запросіть на інтерв’ю.
ПТСР буде продовжуватись кілька місяців, або виникнуть два – три роки після.
Якщо тобі кажуть: “ти не такий, як був до події” – то треба піти до психолога терміново
Страх – це сьогодення, що боїться майбутнього. Аналізуйте себе ДО події, під час події, після події.
Як спеціаліст – не давайте рекомендацій типу “Чи є у вас поганий сон”, нехай людина сама розкаже власні турботи. Проговоріть, що було в нього в планах до АТО, навчання, дівчина, мрія, а потім скажіть “Хочеш про це поговорити”, якщо відповідь позитивна – питайте.
Коли людина каже “Все вийшло з під контролю, від нас нічого не залежить” – дайте йому можливість зробити чай і всі інші функції самому, щоб “відкрити” його.
Не можна реабілітувати тих, хто приїхав у відпустку. Війна – це радикально “чорне і біле”, а мир – толерантний в напівтонах. Залишайте військовим можливість бути в системі війни за його вибором, бо це його самозбереження. Кожен обирає сам середовище, не переконуйте нікого, що на ВАШУ думку краще для НЬОГО.
Презентація: Посттравматичний синдром
Лекція «ТЕРОРИЗМ ТА РАДИКАЛІЗМ»
Ігор Семиволос, координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м.Київ
Нотатки з лекції:
Тероризм був завжди різних напрямків. Він існує в культурно – історичному процесі. Тероризм намагається себе “перевинайти”, шукаючи нові тактики.
Асасіни – відома секта ХІІ століття, це була настільки жахлива річ, страх проти асасінів був настільки поширений, що європейці цей термін сприймають як “вбивця”. Шаїди використовували активно практику асасінів. Ідею можуть витягувати з історії і запускати в дію наново.
Терорист – звучить як стереотипне тавро. Кожен має зрозуміти – чи він дійсно терорист. Бійці за свободу можуть бути терористами? Терор – це метод досягнення цілей. Якщо людина відмовляється від власного тероризму – вона перестає бути терористом.
Є релігійний, месіанський терор та інші. Його здійснюють групи всіх релігій. Терор існує лише в конкретному історично – культурному аспекті. Він живиться певними обставинами. Якщо змінити культурний простір – терор зникає. Стратегії терору засновані на психологічному впливі.
У двадцятому сторіччі тероризм набрав нового змісту. З першої світової війни ключовим джерелом формування армії стало цивільне населення як база для мобілізації. Треба було ламати волю народу до опору наприклад масовим бомбардуванням, залякувати їх….
Тероризм починається в мирний час. Якщо тероризм – частина війни, то його не треба називати тероризмом.
Не можна називати військово-полоненими в країні, де неоголошена офіційно війна. Ми не оголосили в Україні війну, бо ми визнаємо росіян терористами, і зможемо в майбутньому подати в суд на тих, хто зчинює злочинні дії. Терористичні організації апріорі опозиційні до державного апарату.
Термін “Тероризм” заполітизований. Тероризм має близько вісімдесяти варіантів визначення в різних країнах.
Чого прагне тероризм? Чи може тероризм бути успішним. Так, якщо стає на вищий рівень повстання. Приклад – Нікарагуа.
Слово “Терор” – вигадка модерну десь з часів великої французької революції Після винайдення динаміту терор став гучним.
Тероризм побудований на емоціях, вербування – тільки емоційний процес. Мета – нанести психологічний вплив.
Якщо організація здійснює терористичний акт, а психологічний вплив пропорційно більший, то ефект тероризму досягнутий
Ісламісти не йдуть на переговори, вони просто хочуть наблизити хаос і кардинально змінити історію. Бажаючи наблизити армагедон, вони хочуть перемогти як мусульмани загалом.
Тероризм – це злочин, що відрізняється власними ознаками злочину. Застосування тероризму в час війни не є злочином.
Презентація: terror_history
Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг“