новий рік від різдва Христова нам переставили на до, а не після.
замість Паски нам підсунули ленінський комуністичний суботник.
день жалоби за жертвами війни нам замінили святом(!) перемоги.
день солідарності трудящих у боротьбі за свої права перетворили на торжество псевдо-профспілок з майовками та шашликами.
день захисту прав дитини – на вручення морозива від містечкового педофіла на тлі “сімейних цінностей” у вигляді стусанів тій самій дитині від батьків просто посеред святково прибраного парку.
день солідарності жінок у боротьбі за свої права “льохким помахом руки….” – у “свято весни та краси”.
у совку не могло бути боротьби за права, хіба не ясно? не могло бути вшанування борців.
бо як тоді рабство культивувати?
так само не могло бути вшанування жертв холокосту, голодомору, депортації.
бо тоді б й інші постраждалі насмілилися боротися….
може, й добре, що їх взагалі не було.
бо замість пам’яті ми б давно вже звикли танцювати на кістках і нічтоже сумяшеся казати “кожний може святкувати як хоче, бо це ж і є свобода вибору….”
Liudmila Yamschikova, ІЦ “Майдан Моніторинг”
Ілюстрація: Вася Ложкін
