19 жовтня 2016 року відбулася зустріч комісії державної інспекції навчальних закладів за дорученням Гріневич – з громадскістю нашого регіону по справі цькування начальника міського управляння освіти міста Костянтинівки Ольги Барабаш групою людей, які називають себе “просвітою”, або “членами просвіти”.
З самого початку зустрічі всіх здивував голова комісії, який намагався заборонити зйомку. Ми люди до цього звичні і роз’яснили йому все як положено.
Потім було багато виступів і сперечань. Про все буде поставлено тут у вигляді доповнень – відеозвітів…
Активісти міста ясно і чітко обмалювали ситуацію
Хорошо сказав Саша Меланченко:
Висказалися вчителя, громадські діячі, переселенці…
Самим дивним в цій ситуації є те, що весь гвалт і верещання ініціює з кучкою дивних людей – донецька активістка, яка й досі мешкає в Донецьку – Марія Василівна Олійник. Вона завжди була заступником обласної організації ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Охарактеризувати її особистість вам допоможе мій лист на ім’я голови ВУТ “Просвіта” – Павла Мовчана.
Голові ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Мовчану П. М.
Копія: Міністру Освіти України
Гриневич Л. М.
ЗВЕРНЕННЯ
Шановний Павло Михайлович
Останні десять років «Просвітою» в нашому регіоні була одна людина – Марія Василівна Олійник. Осередків організації в містах і районах майже не було. Голова ДОО Володимир Павлович Шевченко, ректор ДонНУ, за завантаженням справами вишу не міг приділяти організації достатньо часу і основну роботу вела Олійник. Наслідки, в тому числі і тієї «роботи» ми бачимо сьогодні на Донбасі.
Недалекоглядна і недолуга популяризація і «проштовхування» української мови й культури «Просвітою» дала зворотні результати – в російськомовній області нашу мову більшість населення зненавиділа. Організації «Русского мира» в Донецьку вдало і уміло скористувалися цим.
По великому рахунку вина в тому, що сьогодні відбувається на Донбасі в своїй мірі лежить і на вашій організації.
Дивує те, що в 2014-му році, в той час, коли всі ми, українські активісти Донеччини, репресувалися, переслідувалися, заносилися в «расстрельные списки» денеерівським непотребом і їх російськими кураторами, коли нас вбивали, кидали в підвали, калічили, – Ваша Марія Василівна спокійно проживала і живе досі в Донецьку біля тих самих підвалів і катівень і її, голову КУН, бандерівку – там ніхто не чіпає. Вона спокійно виїздить відтіль в Київ та інші міста України, щоб облити брудом патріотів, бо тільки вона, як їй, мабуть, підказує її старечий маразм, є єдиним патріотом України на Донбасі.
Але це справа подальших наших досліджень.
Сьогодні Олійник, мабуть щоб показати свою «дієвість», промишляє нападками на проукраїнських освітян. Вона з групою ненормальних і хворих людей розгорнула травлю нашого активіста, начальника Костянтинівського управління освіти Ольги Барабаш. Свого часу ми доклали зусиль, щоб змусити нашу місцеву, по антиукраїнському налаштовану на той час владу, затвердити її на цю посаду. Ольга перекрила канали дерибану і крадіжок освітянського бюджету міста, об’явила війну корупції і поборів в школах Костянтинівки. Підняла на належну висоту патріотичне виховання дітей, стала залучати в учбові процеси новітні форми навчання.
Звичайно, це не подобається нашій корумпованій владі, і вона постійно цькує Барабаш, заважає в роботі, допікає скаргами, заявами в прокуратуру та місцеві суди, піддає її психологічному тиску.
Але ми здивовані тим, що в унісон тим крадіям і злочинцям від влади, на Ольгу Барабаш накинулася Ваша Марія Василівна Олійник!
Більше того, Ви теж підключилися до цього процесу.
Ми пропонуємо Вам детальніше і ретельніше розібратися в цій ситуації, вислухати всі сторони конфлікту і тільки потім, на основі цього висловити свою думку. Запрошуємо Вас на Донбас, де ми з Вами побачимо все своїми очима і зробимо єдині вірні висновки.
Я добре пам’ятаю, як Ви приїздили восени 2013 року в Донецьк на конференцію, присвячену Василю Стусу, яка відбувалася в драмтеатрі. Голова «Просвіти» ректор ДонНУ «запросив» туди своїх студентів. Всі добре говорили про Стуса, акцентували, що він донеччанин і Донбас є завжди українським. Тоді я сказав, що все далеко не так. Ми тут в театрі вшановуємо великого українського поета, але якщо вийти на вулицю Артема і спитати у перехожих, хто такий їх земляк Василь Стус, то дев’ять з десяти скажуть на нього – фашист і бандерівець. Ми тут у підвалі робимо те, що нам би хотілося, а насправді все зовсім не так! Мене тоді підтримали тільки Василь Овсієнко і пан Мокрий з Польщі.
Коли студенти розходилися після заходу, ми з друзями стали на виході і запрошували всіх на наш донецький Євромайдан, який постійно відбувався поруч з драмтеатром біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Але всі нам весело відповідали, що йдуть на площу Леніна. А там «працював» антимайдан…
З повагою, голова правління
ГО «Товариство Олекси Тихого» Євген Шаповалов
Соцмережі про подію
Maksym Potapchuk Гучний скандал у прифронтовій Костянтинівці або як на Донеччині громада відстоює проукраїнських учителів. Прочитайте та підтримайте директорку костянтинівського відділу освіти Ольгу Барабаш. Чисельні розмови з головою донецької області не допомогли, голова за нейтралітет. #БарабашSOS
P.S. Вже зібрано 347 підписів донеччан на підтримку пані Ольги.
З пошаною, голова ГО “Культурно-освітня фундація Лібері Лібераті ” Максим Потапчук
З нами Бог і Україна
