Світ на Роздоріжжі. Мир чи Війна

Світ на Роздоріжжі. До такої констатації підводять декілька тем світової політики.

Законодавчі новації в Стейтах, які можуть охолодити стосунки, відкинути Саудівську Аравію. У першому півріччі року Стейти умовили С.Аравію, яка створила свою антибашарівську коаліцію, утриматись від вторгнення у Сирію з території Йорданії. Стосунки зі Стейтами і ситуація в Сирії підштовхують до відновлення такого розвитку.

Дії Московщини в Сирії призвели до повного краху Вашингтонсько-Московського діалогу. Москва більше не вживає риторики, що бореться в Сирії з терористами ІДІС та Аль-Каїди, а захищає «законний режим» (але ще більш терористичний). Іван Яковина в НВ констатує – «Нова холодна. США і РФ остаточно посварилися через Сирію» (04.10.2016 17:50).

Московщина на хвилі загострення додає ще «оливи в огонь» – доставлено новітні ЗРК С-300В4 (Антей-2500) які можуть діяти по спектру цілей включно з малопомітними й низькопольотними (крилаті ракети) – це крок явно спрямований проти ЗСА та їхніх можливих союзників. І прямо розрахований на боязнь Заходу йти на пряме зіткнення з Московщиною.

Війна в Сирії – перший вузол світової політики і загрози. У YES-виступі і статті НВ «Три головні загрози для світу» так вважає політолог-оглядач Фарід Закарія. Друга світова проблема-загроза – Північна Корея. Нещодавно виконали другий тестовий ядерний вибух за рік і ледь не щомісячно тестують підводні і наземні балістичні ракети. Оголошено – і це схоже на правду – що створено реальну компактну ядерну боєголовку для ракет. Південна Корея нещодавно оприлюднила свій план – у випадку реальної загрози з боку Півночі нанести превентивний удар своїми балістичними ракетами.

Третьою світовою проблемою-загрозою Ф.Закарія називає Д.Трампа. У внутрішній політиці існує на дії президента багато обмежень і противаг. А от у зовнішній він набагато вільніший у власних діях, тож з урахування вже висловленого може наробити багато прикрого.

Отже ми знаємо, що політичні еліти Стейтів налаштовані проти Д.Трампа і один із способів його опустити – переглянути стриману політику щодо Московщини. Говорити і діяти відповідно до того як є. Йти на загострення – ширити тему «Московщина стратегічний ворог Стейтів». І Д.Трамп, що симпатизує московитам, – «антипатріот».

У дійсності не Д.Трамп є проблемою, а Московщина. Політичні еліти Стейтів також за нову політику щодо Китаю. І тут Московщина продемонструвала себе на «підхваті» у Китаю в болючому питанні щодо захоплених Китаєм островів, узявши участь своїм флотом у спільних з Китаєм морських маневрах у цьому критичному морському районі.

І остання резонансна інфо-лякалка з боку Московщини – про вихід з угоди про утилізацію 34 тон збройного плутонію. З нахабними приписками, що Вашингтон має скасувати всі санкції проти Московщини для збереження Угоди. Отже тут натяк на дуже неприємний Вашингтонові розвиток: продаж цього плутонію державним платоспроможним клієнтам. Москва дуже потребує коштів і може запропонувати плутоній таким покупцям як Китай, Японія, Франція, Індія, Пакистан, Іран, Ізраїль, Південна Корея (+ таємно КНДР). Формально це не порушує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки там йдеться про ядерну зброю та ядерні вибухові пристрої, а не складові для виробництва. Для одного ядерного заряду на плутонієвій основі потрібно 6-10 кг цього металу. Ціна постачання може складати 1 млн. дол за кілограм. (В мережі можна знайти оцінки 1000-4000 дол/грам, Плутоній разом з ЛСД ділить 7/8 місце в рейтингу найдорожчих матеріалів.) Отже 34 тони оцінюються у 30-35 мільярди доларів.

Питання Мир чи Війна підійшло до межі. Усі спроби дипломатії вичерпані. Всі маски скинуто. Терпіння закінчилось. Москва дедалі нахабніє. Подальша стриманість додаватиме Москві нахабності і сприятиме її наступним руйнівним крокам. Звідси висновок-припущення: Стейти вже на днях-тижнях можуть почати вирішувати проблеми «1» (Сирія+Московщина) і «3/4» (Трамп+Московщина). На першому етапі, аби лишитись формально поза конфліктом продовжуючи обамівське миролюбство, у гру вступають Ізраїль і Саудівська Аравія (+Туреччина?). Ізраїль наносить удари з повітря по установкам ЗРК С-300 і С-400 під приводом, що ця зброя може потрапити до рук терористів Хезболи. С.Аравійська коаліція починає наземну операцію з території Йорданії. Ну і далі Стейти потроху нарощують удари крилатими ракетами інколи помиляючись «на користь» московських вояків. Згодом оголошується безпольотна зона для сторони «дамаського різника та його союзників». Ізраїль користується випадком і наносить удари по базам Хезболи в Лівані і можливо по іранським ядерним об’єктам (саудівці із задоволенням пропускають ізраїльські літаки через свій простір). Принизлива поразка Московщини опускає рейтинг «царя» у напрямку «сортіра». Якщо ж він спробує утримати ситуацію розгортанням антиамериканської/антиізраїльської/антисаудівської істерії в дію вступають санкції важкої ваги: відключення від банківської мережі через swift, ембарго на постачання московитської нафти та інші товари в різні сторони.

McOgon на Вільному Форумі Майдану