Білоруський поет Андрей Хаданович та співініціатор проекту “П’ятий Харків” Сергій Жадан запрошують харків’ян поговорити про пізнання себе – через сусіда, культуру в складні часи та виклики державної двомовності. А ще – про любов, батьківство і дитячу літературу.
Дискусія за участі Андрея Хадановича та Сергія Жадана “Україна – Білорусь: Культура між диктатурою та війною” відбудеться 26 січня о 19:00 у хабі “Спалах” (Дівоча, 6). Зустріч друга, “Пісні любові й ненависті”, відбудеться 27 січня о 19:00 в Art Area ДК(Чернишевська, 13). Тут Андрей та Сергій читатимуть вірші один одного (оскільки одне одного перекладають), а в другому відділенні Андрей виконає низку пісень Леонарда Коена у своєму перекладі білоруською. Вхід на обидва заходи – вільний.
На одній із зустрічей в мінському літературному домі “Логвінаў” Андрій Хаданович зауважив, що “українські події стали каталізатором поділу в білоруському суспільстві”. Водночас Майдан, на думку поета, спричинився до певної “відлиги” в Білорусі, нехай поверхневої, та все ж лібералізації суспільного життя – хоча не відомо, як довго вона триватиме. Поет переконаний: коли “хтось сіє ненависть, треба створювати іншу риторику, пов’язану з дружбою, любов’ю та вірою”. (Цит. за матеріалом з Української Правди. Життя)
Андрей розповідає, що в українсько-білоруській культурній співпраці багато чого базується на особистих зв’язках: “Наприклад, Жадан – це ніби свій автор, а разом із тим і зовсім чужий. Ми взаємно доперекладались до того, що Юрко Завадський видав Жадана білоруською, а мої тексти українською, в однаковому оформленні”. (Окрім виданого “Кроком” “Білоруського мужчини”, українською у видавництві “Факт” також виходила збірка Хадановича “Листи з-під ковдри”.)
Популярності харківському поетові в Білорусі додають і білоруські музиканти: скажімо, цієї осені гурт Brutto (лідер – Сергій Міхалок) випустив кліп на пісню “Середні віки” – переклад вірша Сергія Жадана “Другий рік місто косить чума” (збірка “Тамплієри”). (Кліп – за лінком)
Втім, вважає Андрей Хаданович, українцям і білорусам не так і легко зрозуміти одне одного: дискурси в чомусь подібні, та все ж принципово різні. Зі схожого – ситуація на книжковому ринку: в більшості книгарень – стоси російськомовних книжок, і 1-2 полиці з виданнями білоруською. І “якщо на папері російська – лише друга державна мова, то насправді – перша. Чиновники говорять як пахани у серіалах. Хочеш зробити кар’єру – не розмовляй білоруською”, – говорить поет.
Андрей Хаданович – не просто один з найбільших білоруських поетів сучасності, а ще й крутий дитячий поет. Його “Таткові нотатки” також перекладені українською та видані видавництвом “Грані-Т”. Батько десятирічної доньки, Андрей переконаний: і білоруською, і українською мовами бракує хорошої літератури для дітей-хуліганів. А ще – що хороша дитяча література може давати глибші відповіді на екзистенційні питання, аніж філософські томи.
Про це та багато іншого поети і говоритимуть під час харківських зустрічей. “Традиційно, сподіваюся, що, говорячи з гостем, ми дізнаємось багато нового про себе, про Харків, – говорить Сергій Жадан. – До речі, Хаданович те саме каже про білорусів: що їм часто бракує стороннього поштовху, аби пізнати себе”.
Нагадаємо, проект “П’ятий Харків” реалізовується за ініціативи й підтримки Сергія Жадана та Ярослава Маркевича. У межах цієї культурної ініціативи харків’яни матимуть змогу щомісяця зустрічатися з видатними літераторами й дослідниками. (не лише українськими). А в розмовах із ними – шукати відповіді на питання про те, хто ми такі і яким має бути наш “п’ятий Харків” – заможний і толерантний Харків найближчого майбутнього.
Першою гостею проекту була письменниця та дослідниця Оксана Забужко, яка запропонувала харків’янам поміркувати про інформаційні війни та захист від пропаганди.Докладніше — на сторінці проекту
