Про ганьбу, полювання та карантин

Про ганьбу, полювання та карантин

(відкрите звернення до Верховної Ради України, до Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування щодо законопроекту №3200-1)

З 12 березня в Україні запроваджено режим карантину через коронавірусну хворобу. Цей надзвичайний захід боляче вдарив по всім галузям економіки, людського життя, створив багато проблем і для пересічних громадян, і для підприємців, і для владних структур. І ось, 17 березня (на п’ятий день карантину) народний депутат України Литвиненко Сергій Анатолійович реєструє законопроект №3200-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, а також боротьби з браконьєрством)». Що ж слуга народу та (вибачте за тавтологію) член фракції Слуга Народу вбачає за необхідне змінити в законодавстві саме під час карантину, щоб усім жилося легше? Ніколи не вгадаєте! — розповсюдити полювання, відстріл тварин, «відпочинок» зі зброєю в лісах та на луках, та ще й в заповідниках. Інтереси якого ж народу відстоює цей депутат? Надзаможного? Того, що під час будь-якої кризи лише багатіє?

Чого ж не вистачає під час епідемії Сергію Анатолійовичу Литвиненку? Якщо дивитися на назву та перші рядки законопроекту, складається враження, буцімто нардеп переймається охороною довкілля та боротьбою з браконьєрством. Але це — лише ширма для таких собі законодавчих нововведень: «вольєр мисливський — огороджена територія понад 100 га, створена користувачем мисливських угідь, призначена для утримання, розведення та використання мисливських тварин у напіввільних умовах, у тому числі шляхом добування утримуваних у ньому тварин з використання знарядь і способів полювання. Добувати дозволяється лише тварин, які перебувають у власності користувача мисливських угідь за його дозволом». Красиво? Оформлюй мисливське угіддя у будь-якому лісі, імітуй огорожу (нема ніяких уточнень, якою вона має бути), і все — стріляй тварин скільки хочеш. Всі тварини — у власності користувача, які питання? А потім, як всіх звірів виб’єш — оформлюєш «відмову» (передбачена законопроектом), і знову створюєш «мисливське господарство», — але в наступному лісі. От де рай для елітних вбивць тварин! А ніщебродам — підвищення штрафів за браконьєрство. Кожному своє…

Фантазія депутата Литвиненка не має меж, ось як він пропонує тлумачити в законодавстві державний мисливський фонд: «державний мисливський фонд — мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі». Тобто тварина, яка потрапила до так званої «вольєри» вже не належить до державного мисливського фонду, чао, хлопці, приватна власність. Більше того, у тому ж законопроекті міститься наступне формулювання: «мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом розведення, утримання та добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі». Таким чином, вбивство тварин, які перебувають у вольєрах, тобто, у напіввільному нібито утриманні — взагалі перестає бути мисливством. Так собі — походив-постріляв, як у тирі. Не мисливець…

Законодавець йде далі і пише: «полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі. Не вважається полюванням добування, знищення або поранення із використанням знарядь і способів полювання тварин, які утримуються в мисливських вольєрах у межах мисливських угідь та перебувають у власності користувача мисливських угідь, а також добування диких тварин і птахів на підставі дозволів на селекційний, діагностичний та науковий відстріл, виданих центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері мисливського господарства». Тобто якщо «знаті» мало дичини, захопленої у «вольєри», вона може оформити собі «селекційний відстріл» або якусь іншу дурню, і полювати взагалі будь-де без сплати хоча б копійки компенсації за свої руйнівні для довкілля дії.

Ще один сюрприз — повертаються заборонені було при президентстві Віктора Ющенка «царські полювання», ось цитата з законопроекту: «Полювання облавне — вид колективного полювання, при якому нагоничі наганяють тварин на лінію стрільців». «Господа» та слуги мають полювати разом, одні будуть стрільцями, інші — нагоничами, хіба не зрозуміло?

Пам’ятаєте, скільки скандалів було, коли мисливці передавали один одному рушниці, і це виявлялося? Тепер все, завдяки Литвиненкові це можна, цитую: «Дозволяється використання мисливцем мисливської зброї іншого власника зброї…» Те, чого так не вистачало нашому народу до повного щастя й добробуту!

А ще — пам’ятаєте скандал, коли вбили під час браконьєрського полювання Євгена Кушнарьова? Того самого, хто займався мисливством у заборонений для цього період в забороненому для цього місці. Відтепер «господам» можна буде полювати скрізь та завжди, ось, цитую: «Конкретна дата відкриття та закриття строків полювання на певні види мисливських тварин, дні полювання впродовж тижня в межах встановленого періоду, порядок здійснення полювання, а також норми добування мисливських тварин на території відповідних мисливських угідь визначаються наказом користувача мисливських угідь відповідно до норм цього Закону. Користувач мисливських угідь зобов’язаний довести таку інформацію до відома громадськості». Засвербіло — і все, полюй хоч у неділю, хоч у Великдень, хоч під час пологів у диких тварин. Бо не можна «господ» обмежувати якимись там екологічними нормами!

Але не міг народний депутат, та ще й патентований «слуга народу» не подбати й про інтереси немисливців, суспільства, громад і пересічного громадянина, і щедрою рукою прописав таке: «Користувачі мисливських угідь щорічно сплачують плату за користування мисливськими угіддями з розрахунку за 1 гектар лісових угідь – 10 %, польових – 5 %, водно-болотних – 3 % від неоподаткованого мінімуму доходів громадян». 1,7 гривень за гектар лісу — це дійсно щедро, на ці гроші від мисливців держава розквітне буйним цвітом. Адже за 10 гектарів вона отримає цілих 17 гривень, а за 100 — 170 гривень надходжень! Щедро, нічого не скажеш! Розбагатіємо на мисливцях!

Депутат вирішив створити розстрільні списки тварин, яких, на його думку, можна вбивати без будь-яких обмежень Його попередники включили до цього дурнуватого переліку «вовків,  бродячих собак і котів, сірих ворон», а він — додав ще й «лисиць, шакалів, єнотовидних собак». Тож, якщо, не дай Боже, ця маніакальна фантазія стане законом, тепер ніщо й ніхто не зможе заборонити озброєним багатіям творити тотальний розстріл усього живого у лісах, на полях та болотах держави…

За офіційною статистикою, 46 мільйонів гектарів мисливських угідь надано в Україні у користування різноманітним організаціям та особам (майже 80% території держави), більше 5,6 мільйонів гектарів мисливських угідь перебувають у віданні Держкомлісгоспу. Однак цього слузі народу здається недостатнім для здійснення своїх мисливських мрій. Депутата та його однодумців просто магнітом тягне у природно-заповідний фонд України (який, до речі, становить лише 3,3 мільйонів гектарів, це менше, ніж 5,6% території України). «Геній» законодавчої діяльності пропонує дозволити мисливство у національних природних парках України, заказниках (любитель пустити кров тваринам пропонує виключити з законодавства пряму заборону на це, яка існувала досі), в охоронних зонах об’єктів природно-заповідного фонду. Цікаво, чому цей законотворень поки що не запропонував дозволити ґвалтувати дітей в школах, брати на пам’ять речі в музеях та спалювати книги в бібліотеках — мабуть, це ще попереду.

Але нищити природу тільки в заповідниках — цього «законотворцю» замало. Він вирішив нищити довкілля масштабно, системно та незворотньо. Ось приклад: у Законі України «Про тваринний світ» існує така собі частина 3 ст. 39, ось вона: «У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)». Знаєте, що пропонує автор для руйнації цього закону? Змінити лише одне слово, цитую: «слово «період» замінити словом «місцях»». Це геніально, якщо автора прислали інопланетяни для знищення природи Землі. Але якщо ні — стає незрозумілим, навіщо він хоче викоренити все живе з українських лісів?!! Адже кожен, хто принаймні раз бував у лісі, розуміє, що є період розмноження, коли самиці зайців, козуль, кабанів, лосів, лисиць тощо, є вагітними або відгодовують безпомічних малюків, і нема одного місця, де б все це відбувалося, отже, якщо в такий період влаштувати полювання в будь-якому місці, це призведе до загибелі тисячі новонароджених дитинчат, які будуть покинуті самицями, переляканими або пораненими мисливцями. Заборона полювання в період розмноження — одна з перших заборон в історії людства, перший крок в гуманізації людського відношення до природи… Відмовитися від нього — це повернутися десь у II–III сторіччя до нашої ери, коли один з імператорів Китаю вперше постановив такий закон…

Дотягнулися грайливі ручки депутата і до Закону України «Про жорстоке поводження з тваринами», він хоче, щоб заборона на знущання з тварин більше не розповсюджувалася на мисливців, і вони могли знущатися, мучити, завдавати тваринам біль та страх. А ще, між іншим, депутат наполягає на полюванні на борсука (Червоні списки МСОП), бажає без обмежень вбивати шакалів та єнотоподібних собак, дозволити суцільну вирубку дерев у заказниках та будівництво у буферних зонах заповідників тощо.

А ще депутат від живодерів планує навчати вбивству тварин… дітей у школах та дитячих садочках. Від дурного до жахливого один крок. Не вірите? Ось цитата з законопроекту: «У частині першій статті 5 слово «мисливства» замінити словами «жорстокого умертвіння тварин»». Відкриваємо статтю 5 ч. 1. Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», читаємо: «Забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти». Все, якщо цей законопроект буде прийнятий, маніяки з рушницями попруть до дитсадків вчити дітлахів «мочити» тваринок. Кого ми виростимо?

Сказати, що цей законопроект — дурня — то не сказати нічого. Подібні законопроекти потрапляють від представників лісової мафії у Верховну Раду в середньому один раз на два-три роки. Зазвичай через масові громадські протести ці законопроекти або відкликаються, або «губляться» у парламентських тенетах. Але зараз існує реальна небезпека через заборону протестів у зв’язку з карантином та недолугим знищенням Міністерства екології шляхом його бездумного об’єднання з Міністерством енергетики України. Давайте зробимо швидкий та неповний ретроспективний аналіз аналогічних ідіотських законопроектів за недавні часи історії України. Ось він:

13.02. 2013 р., законопроект №2286 «Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (щодо екологічного та мисливського туризму)», автор: Барвіненко В. Д. Відхилено.

07.04. 2011 р., законопроект №8360 «Про внесення змін до Закону України “Про туризм” (щодо визначення понять екологічний та мисливський туризм)», автори: В. В. Каплієнко, І. О. Рибаков та В. Г. Камчатний. Відхилено.

2011 р, законопроект №8405 «Проект закону про внесення змін до Закону “Про природно-заповідний фонд України” (щодо зони антропогенних ландшафтів)», автори: І. Рибаков, В. Каплієнко, Г. Задирко, М. Комар та В. Камчатний. Майже точна копія попереднього закону подана тими самими депутатами. Знятий з розгляду.

02.12. 2010 р, законопроект №7421 «Проект закону про внесення змін до Закону “Про природно-заповідний фонд України” (щодо зони антропогенних ландшафтів)», автори: Володимир Каплієнко, Ігор Рибаков та Валерій Камчатний. Доля така сама.

22.10.2010, законопроект №7288 «Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України», автори: В. Макеєнко та Л. Климов. Проект відкликаний авторами під тиском громадськості.

19.03. 2010 р, законопроект №5283 «Про мисливське господарство та полювання” (щодо регулювання чисельності великих бакланів)», автор: Володимир Литвин (закон передбачав вбивство рідкісних тварин). Проект відкликано автором під тиском експертної громадськості.

Відтепер до імен депутатів-руйнівників природи доєдналося ім’я такого собі Сергія Литвиненка. Але українським природоохоронцям від цього не до жартів. Прийняття такого закону буде порушенням Україною не тільки підписаних нею міжнародних конвенцій та договорів, але й прямим нехтуванням виконанням директив Договору про Асоціацію Україна-ЄС, стане найбільш руйнівним для дикої природи та довкілля в цілому рішенням за часи Незалежності держави. Унеможливить збереження як окремих охоронюваних видів тварин та рослин, так і цілих ландшафтів, що потребують захисту.

Вимагаємо: негайно зняти з розгляду парламенту цей законопроект, надати осуду його автора, як людини, яка створила прецедент корупційного, антиекологічного, безвідповідального закону, створеного для збагачення олігархів та виконання аморальних забаганок декількох конкретних осіб в Україні. Розглянути на окремому засіданні парламенту питання про неможливість повторного закидання народними депутатами подібних законопроектів, які ставлять під удар всю природоохоронну галузь в Україні. Унеможливити подання подібних законопроектів без узгодження їх тексту та положень з фаховими установами державного та громадського секторів.

1. Олег Перегон, еколог, Харків
2. Степаненко Олександр, виконавчий директор ЕГО “Зелений Світ”, м. Чортків Тернопільська область
3. Горобець Вячеслав Володимирович, заступник голови Дніпропетровської обласної організації ПЗУ
4. Дмитро Іванов, НЕЦУ-Канів
5. Сергій Федоринчик, керівник інфоцентру УЕА “Зелений світ”
6. Олександр Малицький, голова ГО “Зелений рух” Миколаївщини, ред. газети «Будьмо!»
7. Дзюба Олександр Анатолійович, Громадська організація «Європейська суспільна ініціатива», вул. Шолом-Алейхема, буд. 4/26, м. Дніпро
8. Станіслав Черногор, голова ГО “Фонд розвитку громади”, Краматорськ
9. Максимова Карiна Ернстiвна, голова ГО “Екозахист Азов”, Бердянськ
10. Володимир Гесфер, Екологічна організація ReLoad, місто Київ
11. Вакуленко Володимир Прокопович , Сахновщинська районна громадська організація “Суспільна Служба України”, Харківська область
12. Руслан Гаврилюк, НЕЦУ, Київ (підтримано організацією НЕЦУ)
13. Микола Коробко, ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”, м. Кривий Ріг
14. Марина Суркова, голова ГО “Громадсько-правовий захист”, Харків
15. Зоя Савченко, голова Правління ГО “Ліга допомоги тваринам”, Харків
16. Ася Серпінська, ВСГО “Асоціація зоозахисних організацій України” (всеукраїнська спілка представлена 46-ти громадськими організаціями з 20 областей України)
17. Ірина Гончарова. ГО Центр підтримки реформ. Харків
18. Валентина Антонівна Александрук. Черкаська міська громадська організація “Освіком”, Черкаси
19. Ткаченко Віктор Павлович, Святошинська РО “Зелений світ” м. Київ
20. Олена Шевчук, головний редактор газети «Вечірній Харків»
21. Шкурат Світлана Петрівна, член громадської організації “Зелений фронт”, м. Харків
22. Жидкова ВІкторія Миколаівна, голова ГО «Громадська правова ініціатива», Добропілля
23. Агафонов Василь, ГО «Зелений Фронт», Чугуїв
24. Наталія Дорогань, РГО по захисту прав тварин “Врятуйте наші душі”, м. Гадяч, Полтавська область
25. Марина Мироненко, Благодiйний фонд “Генерація 4”, м. Київ
26. Тетяна Бут, пенсіонер, м. Дніпро
27. Наталія Вишневська, громадський активіст, м. Київ.
28. Шупрова Ольга, громадянин України (м. Харків)
29. Ірина Боцула, громадянка України, м. Дніпро
30. Емілія Грекова, громадський активіст, м. Харків
31. Чорна Олена, голова департаменту Зооетика, Благодiйний Фонд”Генерацiя4″, Київ
32. В’ячеслав Греков, громадський активіст, м. Харків
33. Кравченко Олена Владиславівна, Голова ГО “Зоозахисне об’єднання “Разом”, м. Харків
34. Тетяна Снєгульська, громадьский активіст, м. Кременчук

Адреса звернення у Фейсбуці: https://www.facebook.com/oleg.peregon/posts/2876790959101836