Юрію Луценку пише головний редактор «Газети Виборчої» Адам Міхник – польський громадський діяч, дисидент, журналіст, один з найбільш активних представників політичної опозиції 1968-1989 років.
Дорогий Юрію!
Пересилаю тобі з Варшави слова солідарності і братерства. З хвилюванням дивився на надіслану мені з Києва фотографію, де ти сидиш за ґратами, очікуючи вироку і читаєш мої есеї українською мовою. Багато з цих есеїв я писав у в’язниці, і ця зустріч тюремного есею із видатним українським в’язнем совісті є для мене дуже символічною.
Я ніколи не думав, що один з лідерів Помаранчевої революції буде кинутий у в’язницю під таким примітивно вигаданим приводом.
Твої вороги – це боягузи, у яких немає сміливості сперечатися відкрито і чесно. До вчинку цих людей ставлюся з презирством, а їм самим можу тільки поспівчувати, оскільки виносячи вирок тобі, вони, перш за все, виносять вирок собі. Ти вийдеш з в’язниці з гордо піднятою головою, а їх до кінця життя буде переслідувати їхня підлість і боягузтво.
Юрію, тобі Провидіння довірило сьогодні долю українців, які шукають свободи на своїй Батьківщині. Вірю, що твоя тюремна дорога буде дорогою до слави. Я захоплююся, Юрію, твоєю позицією – позицією відважного демократа і патріота самостійної України. Вірю, що так само як я, думає і відчуває багато поляків.
Прийми слова шани, солідарності і приязні від колишнього політв’язня, польського друга вільної та неподільної України. Будь сильним. По всьому світу багато людей думає про тебе.
Адам Міхник
Лист розміщений на першій шпальті «Газети Виборчої» за 01.03.2012 р.
Тримайтеся пане Юрію, перемога буде за нами.
Уркам все равно сидеть чуть позже