Тарас Данько: Мюнхен, Харків, Мілан

Мюнхен, Харків, Мілан.

Харків – вісімнадцяте за кількістю населення місто Європи. Поряд з Варшавою, Барселоною, Мюнхеном, Міланом.

Це – система координат, в якій нашому місту треба себе усвідомити. Ми вже є в цій системі координат. Бажаємо того чи ні. Отже слід навчитися діяти відповідно.

Мюнхен, Харків, Мілан.

Що нас об’єднує? Хоча б те, що в університетах і Мюнхену, і Мілану зосереджені потужні школи дослідження високотехнологічного підприємництва. Досить рідкісні для Європи. Але природні для цих міст. Бо розмір визначає зміст. Культурні та промислові мегаполіси, які шукають вигідного місця в глобальному конкурентному світі. Саме у світі, бо національних та європейських кордонів їм замало.

Всі три загубилися у просторі. Десь під Альпами, десь попід Середземним морем, десь у Дикому Полі.

Міста-локомотиви своїх країн. Для яких технічна креативність та мистецька сміливість є джерелами руху.

Мюнхен, Харків, Мілан.

Хто ще? У двадцятці найбільших міст Європи є ще два нестоличні міста харківського масштабу. Гамбург та Барселона.

Міста-космополіти. На перетині торгівельних шляхів. На перетині культур. Міста, де вітається різноманітність.

Міста-майданчики. Де панують вільнодумство, поліфонія та нахабство. Де ти можеш створити себе сам.

Мюнхен, Харків, Мілан.

Що відрізняє Харків? Звідси ближче до потужних азійських економічних тигрів. Тут вперше в Європі розщеплено атом. І тут трошки більше знають як важко жити під гнітом провінційності. Бо тут провінційність не тішить. З нею примирюються. Та вона дратує. І від неї тікають. Глобальне місто притрушене шаром провінційності. Що може бути принизливішим?

Через це Харків прагне до європейської цивілізації. Адже європейська цивілізація – це мережа міст. Де у кожного міста «свій нрав і права». Де місцева ініціатива важливіша за «царствєнний указ». Де ні на кого не розраховують, ні на кого не ображаються, а беруться та роблять все, що є у власних силах. Де співпраця рівних творить дива. Де союз Мюнхену, Харкова та Мілану, а не топтання столичними коридорами, дозволяє здійснювати проривні глобальні проекти. Тому місце Харкова – в цій системі координат.

Занадто сміливо? Недостатньо провінційно? А раптом не дозволять?

Харків придумав Сковорода. За подобою побаченого в німецьких, австрійських, італійських землях. Харківська знать, яка від слова «знати», втілила його мрію. Ці люди були сміливими, вони мали уяву та мислили незалежно, вони не чекали дозволів.

Тому ніколи не кажіть «ніколи». Далі буде. Мюнхен, Харків, Мілан.

 

Джерело: Фейсбук автора

Світлина: Lopan and Kharkov rivers strelka in Kharkov City. 2008 авторства Dmitry Sleduk з Вікісховища. Ліцензія: СС BY-SA 3.0.