Нещодавно сайт Миротворець опублікував список журналістів які отримували акредитацію в ОРДіЛО, звинувативши їх у співпраці з журналістами, оскільки акредитація є формально визнанням легітимності влади терористів.
Частина журналістської спільноти та НГО відреагували на це різко негативно.
1) Заява журналістів щодо оприлюднення бази контактів сайтом ”Миротворець”
2) Заява УКМЦ проти тиску на журналістів
Найбільше дебатів викликало питання чи є акредитація сама по собі формою співпраці. Хоч автор цих рядків притримується точки зору що у випадку з ОРДіЛО це таки співпраця, дискусійність цього питання заперечувати важко. Втім можна піти іншим шляхом і перевірити агрумент про те що іноземні журналісти, акредитовані в ОРДіЛО, працювали на користь України, розвінчуючи міфи про діяльність терористів.
Як людина, довгий час слідкувала за новинами про Україну в інформаційному полі Нідерландів я вирішив подивитись що саме писали голландські журналісти, акредитовані у бойовиків. Присутність голландців на окупованих територіях можливо була найбільш вмотивованою, оскільки саме громадяни Нідерландів склали більшість серед жертв катастрофи МН-17, яка активно висвітлювалась в країні тюльпанів.
В списку Миротворця виявилось п’ятеро голландських журналістів:
- Gert Jan Rohmensen з видання Trouw
- Jan Hunin з de Volkskrant
- Sanders Charles який працював для De Telegraaf
- Voeten Teun, фрилансер який писав для Oneworld.nl
- Joren Akkermans, корреспондент RTL Nederland
Ось що мені вдалось знайти.
Gert Jan Rohmensen написав для Trouw три статті про своє перебування в Україні та на окупованих територіях:
1. Перша стаття — лірична історія про те як українські військові смітять в потязі і на станціях повертаючись з лінії зіткнення, і те як одному з них кіт насцяв в наплічник.
2. Друга про складну пропускну систему з української сторони яка ще більше розділяє тих хто по різні сторони конфлікту та необхідність акредитації в ДНР, яку треба довго чекати, навіть якщо знати потрібних людей в уряді терористів.
3. Третя власне про мету відрядження – спілкування з очевидцям катастрофи МН-17. Місцеві жителі на окупованих територіях співчувають загиблим, але нічого зробити не можуть бо не знають хто винен. Задоволені тим що життя поступово повертається в звичне русло. Мер складає вірші на честь загиблих в катастрофі, отець місцевої православної церкви каже що можливо саме його молитви дозволили уникнути жертв серед місцевих під час катастрофи боїнга. Голландський журналіст не підтверджує інформацію оприлюднену Антоном Геращенко про розграбування бойовиками місця падіння MH-17 – ні репортер, ні місцевий мер, і інші нічого не бачили. Навпаки, репортер заявляє про те що представники ДНР разом з місцевими жителями і шахтарями провели сумлінну роботу по пошуку тіл загиблих та їх евакуації.
Op weg naar het rampgebied een jaar later: hou je ‘propoesk’ gereed
Zij zagen onze naasten het laatst
Een trein met Oekraïense militairen, en een kat
Jan Hunin був найбільш плідний серед своїх колег з Нідерландів я надіслав у De Volkskrant щонайменше шість статей та два фоторепортажі:
1. Приїзд у Горлівку зі Слов’янська. Добре що видалив історію своїї твітів, довге очікування на акредитацію від ДНР. Люб’язні бойовики.
2. Катя з Донецька була вимушена закрити магазин продажу одягу через війну. За Україну чи на Росію? Катя відповідає що вона за мир.
3. Без Української Армії було б тихо.
4. Українська Армія готується відновити контроль на тереторією катастрофи боїнга. Голландські поліцейські пошукові команди які працюють на цій території є в небезпеці, бо для військових життя вояків буде дорожче за життя голландських полісменів.
5. Луганськ, друга столиця повстанців, знаходить під найбільшим ударом з боку української сторони – без вони, електрики, українська армія безупинно бомбардує місто. Командир повстанців згоден що треба проінформувати Захід про цю ситуацію – останнім часом в місті не було жодного іноземного журналіста. Журналіст вважає що Київ хоче щоб аби решта світу не знала що відбувається в Луганську.
6. Александр, чуйний командир повстанців в Попасній
7. Pavel Ilitsj командир повстанців біля Ровеньок розповідає що вони захопили багато БРДМ в Української Армії
In Donetsk snakt iedereen naar de vrede
Jan Hunin: ‘Ik zit vast, gelukkig heb ik mijn tweets gewist
‘Zonder het Oekraïense leger zou het rustig zijn’
Oekraïense leger nadert centrum van rampplek
Overleven in spookstad Loehansk
Spookstad Loehansk: ‘Alleen met een tank kom je er nog door’
Het leven rond de Russische grens
Pro-Russische rebellen genieten aan het front
Sanders Charles написав один репортаж для De Telegraaf
1. Переконаний, на основі свого військового досвіду що Боїнг збили саме сепаратисти. Вважає події на сході України ремінісценцією громадянської війни у Югославії, що зачіпає голландську травму пов’язану з Сребреніцею. Розлючений тим що родичі загиблих в авіакатастрофі мають чекати на дозвіл, щоб забрати тіла своїх близьких від таких злодіїв як сепаратисти сходу України та політичні опортуністи в Києві.
Onder vuur nabij rampplek
Voeten Teun написав одну статтю для oneworld.nl
1. Донецьк, оплот бойовикв, оточений українською армією, це не Сараєво і не Грозний, які були практично зрівняні з землею. 85% населення втекли але ті хто залишились не страждають від браку їжі, також тут вдосталь алкоголю та цигарок. Дончани разом з дітьми постійно наповнюють пляж на річці Кальміус. Бойовики кажуть, що якщо Українська Армія спробує здобути місто – це буде другий Сталінград. Бойовий дух бойовиків невисокий, особливо після того як вони залишили Слов’янськ. Цей конфлікт навряд чи вдасться завершити бліцкригом, скоріше він перетвориться на затяжну проблему. Тим часом війна ведеться за допомогою пропаганди. Сепаратисти вірять що героїчно борються з фашистським режимом в Києві який підтримує Європа. Україна бореться з новою формою “радянського імперіалізму”, новою Червоною Загрозою. Нові чутки з’являються щодня. Бойовики заявляють що фашисти винищують цілі села і продають людські органи на міжнародному чорному ринку. Кажуть що в Слов’янську була знайдена братська могила з трьома десятка тіл з розрізаними животами і що в безпосередній близькості були німецькі лікарі а також автомобіль “Лікарів без кордонів”. Обидві сторони використовують гуманітарну допомогу як інструмент пропаганди.
De waarheid sneuvelt op het slagveld
І на завершення Joren Akkermans кореспондент, RTL Nederland
1. У обох ворогуючих сторін достатньо амуніції – вони мають доступ до переповнених радянських арсеналів. Human Rights Watch заявляє що обидві сторони не гребують використанням кластерних бомб.
2. Питання винних у катастрофі МН-17 могло б бути вирішено за допомогою публікації даних радарів. Але американці не надають свої дані. Росіяни заявляють що їх дані були знищені одразу після інциденту, а українці кажуть що їх радар був на плановому технічному обслуговуванні. Усі ці історії смердять, від заходу до сходу. Америка, Росія і Україна відмовились видати вбивць 298-ми людей і їм це зійшло з рук.
Na MH17, de clusterbom
MH17 en de steen van Rutte
Цікаво було б також побачити огляд публікацій журналістів з інших країн, які опинились у списку Миротворця. Сподіваюсь в Україні є структура яка займається моніторингом таких матеріалів.
Джерело: Фейсбук автора.