Не кожний, але багато хто з народів-країн, в основному державних, виробили свій стиль в модерні.
Стиль українського архітектурного модерну (УАМ, українська сецесія) виробився під впливом європейського і в основі якого лежить поєднання народної хатньої і церковної, барокової, архітектури. Він почав зароджуватись ще в кінці 19 ст., але справжній старт цьому стилю дав геніальний архітектор Василь Григорович Кричевський.
Полтава. Будинок земства. Зараз краєзнавчий музей. Перший будинок в стилі українського модерну. Програмний. Тут вперше було використани елементи народної і церковної української архітектури: шатрове покриття, виті колони, двоповерхові покрівлі, різьблення на дереві, кераміка і кольорова, яскрава майоліка, народний декоративний розпис.
Перлина стилю. Завдяки таланту Василя Кричевського- цей стиль ввійшов в архітектурну моду в Україні, само собою, з труднощами – охранітєлі єдінонєдєлімства завжди дуже насторожено відносились до оригінальних проявів української культури.
інтер’єр С. Васильківський, М.Самокиш. 
С.Васильківський
Харківська державна академія дизайну та мистецтв. Архітектор С.Васильківський (харків’яни, сфоткайте свою Академію – це ж ганьба, що всього одна фотка на весь інтернет. І це будинок, де вчаться любити красиве і вічне цілі стада майбутніхі художників. Сором).
Дніпропетровськ. готель “Україна”, в минулому будинок інженера Хреннікова. Архітектор Павло Фетісов, за кресленням замовника, В.Хреннікова.
Зведенню цього будинку опосередковано сприяв Дмитро Яворницький – визначний історик козацтва. Два рази майбутнє будівництво зупинялось – спочатку із-за того, що орендар якоїсь там крамниці на місці майб.ділянки під дім, не хотів його продавати і Яворницький порадив Хреннікову тямущого харківського адвоката. Адвокат процес виграв, а гонорар перерахував на видання першої в Харкові української газети “Сніп” (ім’я адвоката не знаю),
а вдруге Яворницький виступав лобістом побудови цього будинку перед місцевою владою. Завдяки його старанням, проект вдалось “пробити”, за що вдячний Хренніков дав гроші на прем’єрну публікацію автобіографії Т.Г.Шевченка, яку незадовго до того знайшов Яворницький.
Гроші, талан і зусилля завжди дають результат…
Будинок був побудований в 1909 році, частково перебудований в 1950-ті, що призвело до деякої втрати оригінального художнього рішення.
-таким був.
(в війну він був сильно пошкоджений – із-за цього і відбулось монументальна реконструкція з перебудовою).
Таким став:
Спасибі за допомогу 
irescha.
Львів. міська поліклініка 1№, бувше акціонерне товариство “Дністер” (вул.Руська). архітектор Іван Левинський (той самий, що будував Львівську оперу).
інколи ще стиль УАМ на Західній Україні називають “гуцульська сецесія”.
теж Іван Левинський. Будівля львівського національного лісотехнічного університету.
колишня клініка Солецького. архітектор Олександр Лушпинський.
.
Івано-Франківськ. монастир сестер-василіанок (УГКЦ). теж Іван Левинський і Олександр Лушпинський. 1913+
Кременчук. в минулому Будинок робітничого клубу. Нині Палац культури ім.Котлова (будинок культури вагонобудівників). Архітектор Ф.Мазуленко, рік 1927. 
Чернігів. Наукова бібліотека ім.Короленко, в минулому Дворянського і селянського поземельного банку (1910—13)
Побудована інженером Д.Д.Афанасьєвим за проектом архітектора О.І.Фон-Гогена
Кубань. залізнична станція Ведмидівка. архітектор С.Тимошенко.
теж Кубань. залізнична станція Новомінська (“Албаші”). теж Сергій Тимошенко.
Київ. Міське училище ім. С. Ф. Грушевського (1910–1911 рр.). архітектор Василь Кричевський.В. Г., Брадтман Е. П. за заповітом С. Ф. Грушевського.
Всі кияни знають цей будинок на Фрунзе, біля “Птічки”.
Київський українська сецесія характеризується більш раціоналістичним стилем (мінімалістська на декор – надавали перевагу кольору в геометричній формі, більш площиннв, інша форма дахів і т.д.), порівняно з усіма іншими, в першу чергу, полтавським варіантом. Всього умовно виділяється декілька центрів розкитку сецесії – Київський, Полтавський, Львівський, Харківський.
декор зафарбовано і майже втрачено.
вул.Паньківська. бувший прибутковий будинок Юркевича. Архітектор М.Шехонін. 1910-ті
першопочатковий вигляд будівлі
Залізничний вокзал. 1928+, архітектор Олександр Вербицький. Ми його стопіццот разів всі бачили і не знали про УАМ..
Насправді, в Україні в стилі українського архітектурного модерну (УАМ) побудовано сотні будинків (біля 500) – цей стиль розвивався близько 40 років – з початку 20 ст., то з більшою, то з меншою інтенсивністю. Цей стиль присутній по всій еліпсі нашої державного організму (Маланюк) – у Харкові, Києві, Львові, Дніпропетровську, Франківську, Одесі, Херсоні, на Кубані і т.д. і т.п., по містах, містечках і селах.
Зрозуміло, що в країні, де прокотилося стільки війн, багато що втрачено. Але дещо є.
Традиційно ж, стиль цей за часів Росії-СРСР не вітався і не вивчався, а імена багатьох з архітекторів були під забороною в радянські часи, як українськмх буржуазних націоналістів. Отже, маємо ще одну маловідому сторінку нашої культури.
Україна виробила свій стиль модерну, а більшість про це нічого не знає – і ці будинки, наповнені талантом, працею і некорисливою любов’ю до України – вони ж не вічні, вони перебудовуються і знищуються байдужою хохлятиною…
Я вибрала зразки, в основному, світської архітектури на свій недосконалий смак, а в цьому стилі є і інженерні і вжиткові споруди і церкви, наприклад, такі:
Георгіївська каплиця, 1911-й рік. Архітектор І. Кальбрус. Полтава.
Прошу мати на увазі, що в Україні існують зразки і просто модерну, без специфіки УАМ.
P.S. постійно стикаєшся з тим, що в інеті мало ілюстративного матеріалу. Люди, фотографуйте і викладайте в загальний доступ, будь ласка, давайте обживати свій простір.
Цікаві подробиці про український модерн можна прочитати у книзі
http://www.alyoshin.ru/Files/publika/4e
Віктора Чепелика “Український архітектурний модерн”.
Автор, за часів несприятливих, об’їздив буквально всю Україну, розшукуючи зразки УАМ. Цю книгу він писав практично все своє наукове життя і не встиг закінчити – помер. На сьогоднішній день його книга – найповніше дослідження про УАМ із того, що маємо (не тих, ой не тих російський класик обізвав лєнівьімі і нєлюбопьітньімі).
От на таких ентузіастах і тримається Україна.
Жаль, що їх так мало.
Ще цікаві сторінки для тих, хто не має часу на книжку, а мати уявлення про УАМ хоче
http://intour.com.ua/n-30/p-8/atc-894/
http://www.skyscrapercity.com/showthrea
22.04. Добавляю ще пару прикладів
за цей – дяка irescha
Луганськ. мабуть, один із останніх, при закінченні УАМ. будинок готелю “Жовтень”. 1947-1952, архітект Йосип Каракіс.
Будинок вражає своєї еклетичністю – задумкою художника поєднати Спаську башту з червоною зіркою з мотивами українського бароко і елементами українського орнаменту. Така собі спроба і вашим і від душі. Але “ваші” все чудово уловили і звинуватили архітектора в українському буржуазному націоналізмі. Пікантна деталь – автор був євреєм, тому після цього обвинувачення йому приліпили ще й “космополітизм” – два в одному. Але в табір він не потрапив – відбувся переляком і звільненням з роботу (на відміну від Дмитра Дяченка – автора будинку Київської Сільського-господарської Академії, (див. в коментах) чиєю роботою, імхо, Каракіс і надихався).
Ось будочка в стилі УАМ на залізничному переїзді десь між Лубнами і Миргородом від parador. Автор невідомий.
——————–
неповний список тих місць де брала картинки і інфу:
http://konstr.narod.ru/Ukraina.htm
http://templar-ua.livejournal.com/3
http://hudprom.livejournal.com/
http://www.pkm.poltava.ua/
http://www.geolocation.ws/v/W/File%3AПо
http://ukrplaces.livejournal.com/
http://oko.kiev.ua/m346_k_kurenivka_uch
title=/bhttp://ic.pics.livejournal.com/o
Чи саме цей стиль був представлений в ужитковому мистецтві?