
Наталка Зубар, Олександр Северин: Магія слова. Одкровення для засобів масової [дез]інформації
І “посіпака злочинного режиму”, себто частіше за все звичайний сільський хлопець у формі, і “порушник” (себто частіше за все звичайний міський мешканець), не кажучи вже про депутатів з чиновниками, нерідко одностайно впевнені у тому, що кожне мирне зібрання його організаторам та учасникам має хтось дозволити. Чи, відповідно, не дозволити – і тоді “нізя”. […]