9 лютого 2011 року. Незалежна медіа-профспілка України констатує, що в часі збіглися дві ганебні події. Дуже важливий для суспільства проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення права журналістів на захист джерел інформації, який раніше двічі відкладався в часі, тепер знятий з розгляду без розгляду, тобто тишком нишком невідомо чиїм рішенням. Це означає, що впливова частина народних депутатів зацікавлена в тому, щоб законсервувати нинішню практику, коли міліція вимагає від журналістів розкривати джерела їхньої інформації, а у випадку відмови чинити сваволю.
Інша ганебна подія якраз і пов’язана з такою практикою. Личаківський райвідділ внутрішніх Львова і Костопільський райвідділ внутрішніх справ Рівненської області втручаються в роботу gazeta.ua (“Газета по-українськи) з незаконними вимогами. Львівська міліція вимагає пояснити, на яких підставах було надруковано статтю про заливання фарбою біг-бордів із зображенням Віктора Януковича. Рівненська міліція не лише вимагає відкрити джерела інформації для написання статті на вищезгадану тему. Остання вимога ще й безглузда, оскільки в статті повідомляється, звідки журналіст отримав факти для своєї статті. Крім того, львівська міліція опустилася до того, що погрожує журналістам тортурами.
З допомогою народних депутатів, які незаконно зняли з розгляду важливий законопроект, міліція сприяє встановленню в Україні системи, коли чиниться сваволя не тільки проти рядових громадян, але і проти журналістів. Міліція намагається залякувати журналістів. Можна припустити, що метою цього є змусити ЗМІ повідомляти невигідні для влади факти.
НМПУ заявляє, що вона фіксує факти сваволі проти журналістів і не залишає їх без уваги. Порушники закону у міліцейській формі мають усвідомити, що така практика не може тривати вічно. Рано чи пізно за порушення закону доведеться відповідати.