Олександр Северин: Чутки і паніка

З недавніх часів моєю улюбленою репресивною нормою законодавства постстовєцької України (бо українським законодавством все це, перебуваючи у притомному стані, навряд чи назвеш) cтав вміст чарівної статті 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (воно ж, серед юристів та примкнулих до них аматорів – КУпАП).

Стаття, котру було внесено до того КУпАПу указом президії Верховної Ради УРСР “Про відповідальність за дії, спрямовані проти громадського порядку і безпеки громадян” у 1990 році, тобто у пам’ятні часи піднесення здорових антирадянських настроїв, непідробної і непідробленої української самосвідомости та непрофесійної ще громадянської активности, виглядає (будучи чинною і на сьогодні, авжеж) так:

Стаття 1731. Поширювання неправдивих чуток

 Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, –

тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку”.

Ця, властиво, непримітна стаття, щасливо стала моєю безумовною фавориткою одразу по тому, як на її підставі натхненні бозна чим (я підозрюю кокаїн, розпилений у повітрі, але не маю на те доказів) херсонські менти потягли до відповідальности херсонських же студентів, котрі у вигляді відповідних листівок підступно поширювали вкрай неправдиву і, слід вважати, для когось панічну  “чутку”, що Янукович – колишній “зек”.

Ось вона, ця підла чутка у візуалізованому вигляді до вашої уваги (хто не бачив і ще не поширив далі).

Відчуваєте, як хвилями накочується паніка і непереборно кортить просто тут і зараз порушувати громадський порядок? Отож!

А ще можна (і, як на мій розум, треба) розчулитися від наявности у диспозиції правової норми (!) милого мовного звороту “можуть викликати”. Можуть викликати, можуть не викликати, а вирішувати, можуть чи не можуть, буде “правопохоронець” чи “владоохоронець”, керуючись своєю, перепрошую на слові, правосвідомістю. А також, слід вважати, мірою власної схильности впадати у паніку та власним же уявленням про комплекс чинників скоєння всякими-різними суб’єктами всяких-різних правопорушень.

Отак, належно зворушившись, я вже зібрався був побажати цій нормі – неадекватній старій маразматичці – скорого вічного спочинку, аж раптом передумав. Для неї ще є клієнти, і ви їх, напевно, знаєте.

Щоб далеко не ходити, найперше згадаймо поширену чутку про “покращення життя вже сьогодні” та її авторів і поширювачів. Чи ж вона не може у підсумку викликати таке “порушення громадського порядку”, що дехто небезпідставно запанікує?  На мій погляд – легко: йде до того, що невдовзі посполиті, зачувши цю фразу, рефлекторно кидатимуться купувати ти як мінімум гречку, сіль та сірники, а як максимум – доречні засоби впливу на рекетирів і мародерів при владі.

А ще – згадаймо Савіка Шустера з іноканальними колегами та різнопартійних клікуш (крім тих, кого може бути визнано неосудним у медичному розумінні) – ментальних інвалідів верховнорадянської трибуни та завсідників політшоу, котрі, ілюструючи відому тезу, що найкращий спосіб уникнути відповідальности – сказати, що береш відповідальність на себе, часто-густо “неправдивими чутками” свідомо істеризують суспільство, стимулюючи і панічні настрої і, між іншим, свербіж радикально порушити такий громадський порядок укупі з  їхньою фетішизованою “стабільністю”.

А далі додумайте самі (с).

Втім, насправді все буде як завжди: КУпАПова норма щасливо залишиться в КУпАПі (і, ймовірно, у правозастосовній практиці, апробованій у Херсоні), апостоли “Церкви свідків покращення” покращуватимуть життя собі і освинілим мажорчикам, а псевдополітичні базікали всіх кольорів натхненно фонтануватимуть локшиною у “зомбоскринях” на вуха українцям.

Аж допоки українці не стануть, без уваги до чуток і без паніки, вважати все це особисто обурливим і особисто неприйнятним порушенням їхнього власного громад[ян]ського порядку. Чи діждемось-таки колись – бозна.

Олександр Северин, к.ю.н.

1 Comment

  1. Yes, Mr. Severyn! Bulls-eye!!! One more to add to your commnets

    http://razumkov.org.ua/ukr/expert.php?news_id=3411
    Хто не отримав 1000 грн. з Ощадбанку СРСР у 2008 році, не отримає і тепер

    12 квiтня 2012 року
    Виплати Ощадбанку, Передвиборчі обіцянки, Соціальні виплати

    Українців почали «годувати» передвиборчими обіцянками. Одна з них – повернення тисячі гривень вкладникам колишнього радянського Ощадбанку, яку вже охрестили «Вітіна тисяча». У 2008 році не всі дочекалися своєї тисячі від Юлії Тимошенко, адже фінансування програми припинили вже у лютому. Знавці певні: цьогоріч обіцяну тисячу отримають також далеко не всі, — повідомляє видання «Львівська пошта».

    «Фінансування всіх соціальних програм в Україні відбувається через Закон »Про державний бюджет України«. Очевидно, що в держбюджеті на 2012 рік коштів на фінансування цих програм не закладено, адже відповідні зміни вже мали бути внесені до бюджету. Лише після цього буде зрозуміло, скільки буде виплачено коштів, і головне – буде відоме джерело, звідки уряд братиме гроші, – говорить провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

    «Економічна ситуація в Україні нестабільна, і фінансового ресурсу держави не вистачає на виплату пенсій, зарплат, соціальних допомог тощо. Минув майже місяць після презентації соціальних ініціатив президента, а досі не зрозуміло, де посадовці візьмуть 24 млрд. грн. для втілення їх у життя. Урядовці не знають, де взяти гроші, залишається їх просто надрукувати», – продовжує знавець.

    Також, з’явилось багато формальних перешкод, які «заважають» виплатити людям кошти. Спершу обіцяли виплатити омріяну тисячу всім, хто не отримав її у 2008 році. Тепер кажуть, що гроші отримають не всі, а лише ті, хто був зареєстрований і не отримав їх тоді. За словами Павла Розенка, мільйони людей у 2008-му році не встигли зареєструватися через величезні черги. «Тож нині ці люди фактично позбавлені права отримати тисячу. Тобто, вони не отримали гроші у 2008-му році і не отримають їх тепер», – каже дослідник.

Los comentarios están cerrados.