Мало того, що останніми днями я відчуваю себе не вдома, в рідній Батьківщині, а на якійсь фондовій біржі, де і мови-то української серед всього цього космополітично-інтернаціональнього галасу не розбереш (де б ти не був…навіть в мене, на Голосіївський в супермаркеті вчора черга німців стояла… ), так ще й зрозуміла, побувавши сьогодні на майдані, що нам відведена роль хом”ячків, які щоб пройти від Майдана до Бессарабки Хрещатиком мають знайти вихід з комбінації металевих рішіток та воріт, якими перепоясана пішохідна зона. Друга думка, яка промайнула, побачивши всі ці грати: це вже перетворюється на традицію, такий собі юкрейніан стайл – життя за гратами). Через це всі мають тепер пройти, щоб не відрізнятися ні від президента, ні від прем”єр-міністра.
Як сильно я люблю свою Україну, як пишаюся її свободолюбними героями, але сьогодні стало так за неї соромно, що й не передати… Смітники в цілях безпеки поприбирали і тепер вулицею валяється купа пакетів зі сміттям. Або просто сміття простонеба…Іноземці кружляють в метро і вулицями, не знаходячи потрібного напряму, бо вказівні табличкі мають такі химерні знаки, що їх місце якраз в психіатричному кабінеті, щоб питати пацієнтів: А що Ви тут бачите? А ті, хто щодня зустрічатимуться з іноземними нашими гостями: продавці, працівники метрополітену, офіціанти, – ні слова англійською…Одиниці.
Здається, що після Євро нам не тільки двері в Європу не відкриють, але й заб”ють-заварять їх і ще п”ятдесят замків повісять…
Просто прикро. Не вірила, поки сама не побачила…
Опісля створення хван-зон, особливо на Хрещатику, я остаточно переконав сь, що Хам,– кончений псих, збочений на “зонах”, а го місцеві сатрапи,– й поготів.
Дійсно, якийсь футбольний терор… Ви пам”ятаєте, як суркіси запроваджували у школі уроки футболу… А грошей на доведення до пуття Чорнобиля немає, збирають по усьому світу…
Біда нинішньої влади – вона щиро вірить в те, що вкрасти мільйони може тільки “ну дуже талановита” людина. Тому вони й зневажають спеціалістів, в усьому. Тому й роблять все по дилетанськи. Так, соромно на все це дивитися, соромно за країну…