Прийняття закону про мови є остаточним кінцем фарсу “української парламентської демократії”, вважає українська письменниця Оксана Забужко.
Про це вона заявила у коментарі Українській правді.Життя
“Про текст його говорити нема сенсу – там що не слово, то хоч психіатрів викликай (видно, що гопники писали!), – а от що справді важливо, то це його “стратегічний приціл”: він “офіційно” відкриває курс на розкол країни”, – заявила Забужко.
За словами письменниці, парламент вже ніщо не врятує – “пацієнт мертвий”:
“Парламент, нелеґітимний від початку “ситуативного коаліціювання” 2008 року, багатократно зґвалтований “тушкуванням”, давно не “представницький” щодо нікого, крім себе самого, нарешті догнив до гангренозного стану, і ніякі нові картярські махінації, на кшталт “як нам переобрати спікера?”, його вже не реабілітують – пацієнт мертвий”.
Оксана Забужко також зауважила, що проект “кількох Україн” розроблявся, не в Києві, і навіть не в Сєвєродонецьку, а таки в Москві”.
“Попередню інформаційну підготовку кремлівська пропаґандистська машина активно забезпечує йому вже багато років, одночасно в Україні й за кордоном”, – додала вона.
“В Німеччині я вже втомилась роками відповідати на одне й те саме запитання журналістів і публіки: “Коли нарешті Україна розколеться на україномовний Захід і російськомовний Схід?” – тамтешні ЗМІ тиражують це з російських джерел із упертістю Колєсніченка-Табачника, і, смію запевнити, це далеко не тільки в Німеччині так…”, – повідомила Забужко.
“Нинішній “мовний демарш” є результатом давно й старанно нав’язуваного Україні процесу, який нарешті вчора вийшов на “державний рівень””, – підсумувала Забужко.
Водночас, письменниця навела аналогію з путчем 1991 року.
“Але є два “але” – “системна помилка” проекту і глибинний ідіотизм виконавців, отож як би наша “унтер-офіцерська вдова” вкотре, потягнувшись за путінською указкою, “сама себе не перехитрила”. Найближчою аналогією, яка тут спадає на думку, є ГКЧП-1991, – наші негідники так само перейшли “червону лінію”, і результат можуть отримати так само протилежний до сподіваного”, – вважає Забужко.
Виглядає, що на догоду Москві Підрахуй і Кал ( Дякую, Пане Вікторе Ґарбар) мають шанси обігнати яНуковича у 2015 році. Запитання лише , хто перший з тих двох на черзі на трон? Чи по списку? Чи за зслугами? Чи хтось на колінах сидітиме у другого? Це безсоромне, безличне дуо одне з найбридкіших реґіональних “подруж”.