КИЇВ – Про це зазначено у Щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради, оприлюдненому 3 липня, повідомляєІнститут релігійної свободи.
У главі «Гуманітарний поступ України» зазначено, що у суспільно-релігійних відносинах відбулися позитивні трансформації.
“Динамічно розвивається конфесійна мережа країни. Релігійні організації успішно пройшли процес соціальної адаптації, ставши активними суб’єктами суспільного життя. Національна модель державно-церковної взаємодії еволюціонує в напрямку від сепараційної до партнерської. Вітчизняне законодавство щодо свободи совісті та віросповідання – найліберальніше у світі – сприяє творенню України як поліконфесійної європейської держави”, – зазначено у Посланні Президента.
Серед перешкод гуманітарному поступу названо “політичні спекуляції на мовній, культурній, історичній, релігійній тематиці”. Президент вважає, що “вони є серйозною перешкодою на шляху до національної консолідації, породжують конфліктогенну атмосферу в суспільстві”.
У Посланні Президента зазначено, що “гуманітарна політика не повинна підмінятися популістськими деклараціями. Має бути створений чіткий юридичний механізм її втілення у життя”. Таким орієнтиром державної політики та ядром майбутньої нормопроектної роботи у гуманітарній сфері мають стати Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року та Концепція нової культурної політики України.
За підсумками 2011 року серед актуальних проблем розвитку політичної системи Глава держави називає “використання суперечностей і конфліктів між представниками різних ідентичностей (регіональних, етномовних, релігійних тощо) у політичній боротьбі”.
Президент України також наголошує на необхідності ухвалення владних рішень лише після консультацій з громадськістю та врахування її думки, в тому числі релігійних організацій.
“Проекти урядових рішень, які зачіпають інтереси суспільства чи окремих його груп, мають проходити стадію громадського обговорення з чіткими правовими наслідками розгляду пропозицій громадськості”, – наголошується у Посланні Глави держави.
У документі також перелічені проблемні питання, розв’язання яких сприятиме розвитку громадянського суспільства. Серед них: складність процедури реєстрації об’єднань громадян, податкове навантаження не стимулює їх діяльність та фінансування з боку фізичних осіб як донорів, обмежені можливості доступу до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.
Джерело: www.irs.in.ua