Ірина Луценко – Омбудсмену: Реалізуйте задекларовані слова. Відкритий лист

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

п. Валерії Лутковській

Шановна Валеріє Володимирівно!

Вчергове звернутися до Вас із відкритим листом змусило кричуще порушення прав мого підзахисного, засудженого екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, який відбуває покарання у Менській виправній колонії №91.

Порушення прав засудженого Ю.Луценка полягає у відмові керівництва виправної колонії у наданні належних умов для зустрічей із своїми захисниками.

З моменту переведення Юрія Луценка до виправної колонії усі побачення із адвокатами та цивільним захисником відбуваються у загальній кімнаті для короткострокових побачень без дотримання права на конфіденційність.

Згідно Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань від 23.12.2003 року, прийнятих наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, передбачено два види надання побачень із засудженим.

Перший вид – це засуджені до різних строків позбавлення волі. Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, для одержання правової допомоги за письмової заяви засудженого, їх близьких родичів, навіть громадських організацій, адміністрація повинна надавати побачення з адвокатом. При цьому побачення можуть надаватися наодинці засудженого й адвоката в кімнаті короткострокових побачень із забезпеченням їхньої безпеки.

Другий вид – це надання побачень адвокату із засудженим до довічного позбавлення волі. Засудженим до довічного позбавлення волі надається побачення з адвокатом в кімнатах короткострокових побачень, але які обладнанні спеціальними кабінками згідно з вимогами цих правил.

Згідно із законодавчими нормами та додатком 17 до Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, відповідно до першого виду побачень, під які підпадає і засуджений Юрій Луценко, зустріч має відбуватися в кімнатах короткострокових побачень, які обладнанні лише двома столами (для засудженого і адвоката), розділеними скляною перегородкою між столами висотою 20 см. Тобто, ніяких кабінок, ніяких переговорних пристроїв немає.

Хочу наголосити, що Юрій Луценко:

– є сьогодні засудженим по вироку, який не вступив у законну силу;

– не є засудженим до довічного позбавлення волі, а відтак до нього повинні застосовуватися вищезазначені законом умови.

Вирок Печерського районного суду від 27.02.2012 р., який вступив у законну силу по першій справі, а також є вирок по другій справі від 17.08.2012 р., де Луценко є засудженим, проте цей вирок не набув законної сили.

Зважаючи на цей факт, Юрій Луценко на сьогодні підпадає під дію Закону про попереднє ув’язнення, у ст. 1 якого зазначається, що попереднє ув’язнення, відповідно до Кримінально-процесуального законодавства України, є запобіжним заходом не тільки щодо підозрюваного, обвинувачуваного і підсудного, а й до засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Тобто, правовий статус Юрія Луценка є таким, що він є засудженим, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Зауважу також, що згідно із вимогами ст. 12 Закону про попереднє ув’язнення чітко сказано, що особа, яка знаходиться у попередньому ув’язненні, тобто, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, причому без обмеження кількості побачень та їхньої тривалості. Є тільки єдина умова, що ці побачення заарештованому надаються у вільний від слідчих дій час.

Загалом, згідно цієї норми закону, засуджений Ю.Луценко має право проводити такі побачення без обмеження їх кількості та тривалості.

Ст. 12 Закону про попереднє ув’язнення також передбачено, що на адміністрацію установи, де знаходиться така особа, покладається обов’язок забезпечити умови для проведення таких побачень, в тому числі і ті, які виключають при побаченні з захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації.

Крім того, треба мати на увазі, що згідно з вимогами статті 48 КПК, захисник з моменту допуску до участі у справі має теж право на такі побачення зі своїм підзахисним без обмежень їх кількості та тривалості.

Третя норма – це ст. 23 Закону про адвокатуру й адвокатську діяльність, якою категорично забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом.

Шановна пані Омбудсмен!

Неодноразово після призначення на посаду Уповноваженого з прав людини Ви у засобах масової інформації заявляли про те, що посада омбудсмена в Україні має бути поза політикою («Я хочу, щоб всі 46 млн. населення відчули увагу з боку омбудсмена. Я б не хотіла, щоб ця посада продовжувала мати політичний присмак. Хочу, щоб вона стала аполітичною», «Комсомольська правда в Україні», 11.05.2012 р.), що у провладній «Партії регіонів ще не знають, з ким зв’язалися» («Українська правда, 26.04.2012 р.).

Ви також неодноразово заявляли, що серед Ваших пріоритетів на посаді Омбудсмена – ефективне виконання рішень Європейського суду. Більше того, Ви заявили про те, що у своїй діяльності вже використали рішення у справі Луценка, навіть не дивлячись на те, що воно не набуло статусу остаточного, під час підготовки подання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності одного із суддів, який практично повторив ті самі обставини стосовно іншої людини, які були підставою для констатації Європейського суду з прав людини щодо Луценка.

Звертаючись до Вас, зауважую, що Юрій Луценко є громадянином України, конституційні права якого порушені, а їх захист входить до Ваших повноважень.

Прошу Вас довести не тільки захисникам засудженого екс-міністра Юрія Луценка, але й усім громадянам України, що задекларовані слова Уповноваженого з прав людини не розходяться із ділом.

Ірина Луценко

14.09.2012 р.