17 вересня 2012 року на Тернопільському інформаційному ресурсі “Реально” з’явився матеріал під назвою “На кого працює “Тризуб”?” Матеріал сайту оббріхує Організацію “Тризуб” ім. С. Бандери, безапеляційно стверджуючи, що вона створена міфічними (бо не зазначено, якими саме) спецслужбами. Аргументи на підтвердження такого звинувачення теж відсутні. Прізвище писаки, до речі, також невідоме.
Надаємо офіційну інформацію: організація “Тризуб” імені Степана Бандери справді була створена свого часу однією зі спецслужб. І неабиякою. Це була Служба Безпеки Організації Українських Націоналістів (революційної). “Тризуб” цього ніколи не приховував, а, навпаки, цим пишається. Дев’ятий Великий Збір ОУН затвердив створення Організації як свого структурного підрозділу, основного репрезентанта національно-захисної діяльності та молодіжної політики Організації Українських Націоналістів.
Постають питання. Хто ж замовив цей пасквіль? Хто і коли створив цих таємничих осіб? Чим ці люди займалися впродовж становлення нинішньої держави Україна? Невідомо. Чи мають ці люди моральне право звинувачувати тризубівців у якійсь провокативності? Якщо вони називають “Тризуб” “псевдонаціоналістами”, то, вочевидь, себе вважають справжніми націоналістами. За яким правом? Внаслідок якої націоналістичної діяльності?
Ми ж своїх дій не приховуємо. “Тризуб” ім. Степана Бандери є націоналістичною організацією, послідовниками справи ОУН, бійцями української революції. Український же націоналізм базується на націоналістичній ідеології та чині з її позицій: “Ідея завжди чинна, а чин – ідейний”. І чин організації говорить сам за себе. Скажімо, в той час, коли багато хто із нинішніх великих патріотів наживав капітали, дерибанячи Україну, тризубівці ціною власного здоров’я не дозволили розікрасти та відчужити такі гіганти української промисловості, як Чернівецький машинобудівний та Дрогобицький нафтопереробний заводи; відстоювали українську гідність, знищуючи пам’ятники катам українського народу. Найбільшого розголосу набула справа відрізання голови Сталіну у Запоріжжі (за що відчули на собі репресивну лють окупаційного режиму). На які конфлікти із ненависним режимом наражалися “не провокатори” та новоявлені патріоти?
Також у матеріалі подається інформація про заяву прес-служби кандидата в депутати Верховної Ради України від партії Удар Віталія Ломаковича у зв’язку з повідомленням прес-служби незалежного кандидата-націоналіста Тарасенка Андрія Івановича (164 виборчий округ, центр м. Збараж), яке, на думку банкіра, є “…спробою дискредитувати політичну партію УДАР Віталія Кличка”. Далі “реальні” повідомляють, що на іншому окрузі бритоголові бандерівці підтримують представника того таки УДАРу. “У той же час, – написано там, – представники цієї псевдонаціоналістичної організації на 165 виборчому окрузі (м.Зборів) тісно співпрацюють з висуванцем того ж “УДАРу” Володимиром Петровським. Кілька бритоголових хлопців не тільки агітують за кандидата, але й супроводжують його у всіх поїздках, акціях, зустрічах…”
Безособовий автор (швидше авторка, бо чоловік підписався би під своїми словами) так і не дає зрозуміти, у чому полягає “провокативність” “Тризубу”. У підтримці чи не підтримці? Марно шукати якоїсь логічності у відвертому наклепі.
Дивує інше. Партія Удар позиціонує себе борцями з режимом Януковича. Як так сталося, що окремі представники цієї сили в Тернопільському регіоні зійшли на рейки боротьби з українськими націоналістами? Прес-служба Віталія Ломаковича заявляє про його намір судитися з Андрієм Тарасенком. Дивно, теж саме робить чинна окупаційна адміністрація України (за пошкодження боввана “лєніна” на Бессарабській площі в Києві). Який збіг прагнень!!!
У чому ж звинувачує Андрія Тарасенка Віталій Ломакович? У тому, що нащадок козацького роду, предок якого штурмував Кременецьку фортецю під командуванням Максима Кривоноса, приїхав вшанувати пам’ять свого предка, а там, у цей час, проводив фільмування свого передвиборчого ролика інший кандидат? Так от, щоб ви знали: “тризубівці” вшановують і впорядковують козацькі, стрілецькі, повстанські могили по всій Україні і не лише перед виборами, а завжди. Бо як українські націоналісти успадкували від попередніх поколінь борців “Культ героїв”.
Залишається також загадкою, чому інформаційний ресурс “Реально” прив’язав інформацію стосовно заяви прес-служби Віталія Ломаковича зі звинуваченням його ж однопартійця Петровського в співпраці з “провокаторами”? Якщо це справа рук штабу Ломаковича, то виходить, що він таким чином намагається очорнити співпартійця. Тоді яким чином ця політсила боротиметься проти антиукраїнського режиму, якщо всередині партії відсутнє ідейне порозуміння і злагода? Варто лише погрузнути в міжусобицях, і вже не до України – взаємопоборювання засмокче. Якщо ж Віталія Ломаковича підставили, то чому ж він чи його представники не відмежувалися офіційно від написаного інформаційним ресурсом “Реально”? Адже була така можливість на прес-конференції, котру вони проводили 18 вересня в приміщенні Прес-клубу Тернополя.
До речі, на тій прес-конференції пан Ломакович повів себе більш, ніж дивно. Коли представники “Тризубу” намагалися пройти до зали щоб, поставити декілька запитань, кандидат викликав міліцію та з десяток осіб в цивільному. Чого, питається, боятись тому, у кого чисте сумління?
А за годину тернопільські міліціянти під надуманим приводом затримали двох членів організації біля агітаційного намету ПР і натякнули, що відпрацьовували замовлення.
Віктор Сердулець, довірена особа кандидата в депутати Тарасенка Андрія Івановича.
