Ця історія трапилася не сьогодні, а ще 10 місяців тому. Тоді вона залишилася майже непоміченою. Але зараз актуалізувалася завдяки непересічній поді – рішенню Комінтернівського районного суду, який присудив штраф активстам місцевої громадської організації на підставі скріншотів з сільського форуму, які були нотаріально засвідчені тимчасово виконуючою обов’язки нотаріуса закордонного міста Волгоград.
Комінтернівський райсуд тепер легко може мірятися славою із знаменитим Печерським судом. Адже комінтернівське рішення є першим з терен України та з-за меж Росії взагалі, яке було удостоєне згадуванням у профільній статті на культовому сайті Луркморье.
Більше того, креативна піар-акція Комінтернівського райсуду зробила знаменитим не лише його самого, а, заразом, й раніше малопримітне село Фонтанка на березі самого синього в світі Чорного моря.
Нажаль, вся кладєзь цінної інформації наразі широкий громадськості недоступна внаслідок банального блокування сайту села Фонтанка.
Але окремі епізоди новітньої історії села збереглися на інших ресурсах та носіях.
Одному з таких епізодів й присвячена ця публікація.
Йдеться про 11-те пленарне засідання (сесію) Фонтанської сільської ради VI-го скликання. 14 листопада 2011 року.
На цій сесії винахідлива сільська рада більшістю голосів прийняла “Положення про правила акредитації журналістів, технічних працівників засобів масової інформації та незалежних журналістів при Фонтанській сільській раді”. Чемно посилаючися на Закон Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації, ст. 26 (?) Закону Про місцеве самоврядування в Україні та Закон Про інформацію (саме 26-а стаття цього закону й регламентує питання акредитації), сільська рада ретельно переписала 5,5 сторінок типового положення про акредитацію і мала всі шанси залишитися непомітною для історії, якби утрималася від творчого доопрацювання останнього абзацу Правил, який зветься “Прикінцеві положення”.
Саме цей малеький абзац вперше й прославив Фонтанку у довгій історіїї з продовженням:
Пішло на цю процедуру рівно 7 хвилин пленарного засідання (дивитися з позначки 1:04:30):
(Задля розширення кругозору варто подивитися всю сесію від початку до кінця. Там дуже наочно видно, хто і як насправді вирішує головне, земельне, питання у селах, які виявили необачність розташуватися у привабливих місцях).
Таким чино, своїм рішннням Фонтанська сільська рада прирівняла будь-якого журналіста, який не має її акредитації, до небезпечного терориста, який тільки й мріє про те, щоб потрапити на пленарне засідання, пронісши в приміщення вибохівку та зброю, які сховані у апаратурі для ведення фото-, аудіо- та відеозапису.
Іновації у процедурі допуску ЗМІ на сесії Фонтанської сільради по гарячих слідах привсятила випуск новин обласна телерадіокомпанія КРУГ:
Наслідки прийнятого 14 листопада рішення сповна проявилися вже на наступній сесії:
В подальшому громаді вдалося відстояти свої права і домогтися скасування дискримінаційного рішення.
Але пройшов майже рік. Той самий рік, про який так прозоро натякнув на листопадовій сесії на останніх секундах запису тоді ще рядовий представник райради, тепер – голова РДА, кандидат в народні депутати І.Марзак.
Тепер насувається все одразу: й той фарс, що поки що ще називається виборами, й слухання в апеляційному суді справи про стягнення штрафу на підставі нотаріально завірених скріншотів, й ухвалення закону про наклеп…
