Нещодавно в одній з інформагенцій столиці відбулась прес-конференція, на якій провідні оператори вітчизняного книжного ринку разом з новим керівництвом Комітету культури та духовності України шукали рецепт виживання української книги, яка сьогодні знаходиться в стані агонії. До вирішення болючих проблем книжкового ринку, останнім часом, крім самих операторів, нікому діла не було. Адже Державна система реалізації книжкової продукції давно нічого не продукує, низка законів, наказів, постанов та актів ухвалених та підписаних Верховною Радою, Президентом України в підтримку розвитку видавничої галузі існують лише на папері, а приватні оператори книготорговельного ринку переважно зарубіжної форми власності банкрутують, залишаючи невиплаченими борги перед вітчизняними видавцями за реалізовану книжкову продукції.
Нещодавно збанкрутіла одна з трьох найпотужніших книготорговельних мереж «ЕМПІК», яка залишилась винною більш ніж 5 млн. гривень українським постачальникам видавничої продукції та видавництвам, а це складає майже 5% річного обігу книговидавничого ринку. «Сьогодні практично усі книжкові мережі, які працюють в Україні, мають проблеми із розрахунками. Починаючи з вересня компанія «Буква» (мережа ЕМПІК) не розраховується з нашою компанією, яка працює із 30 українськими видавництвами. Борг вже сягнув 500 тисяч гривень. Якщо так і далі піде, то українські видавці змушені будуть згорнути свій бізнес. А це неминуче призведе до експансії на український ринок російських видавців. Це – очевидно», – прокоментував ситуація директор дистриб’юторської кампанії «Саміт книга» Ігор Степурін. «Крім того, ринок страждає від безкарного розповсюдження піратських копій, популярних, щойно надрукованих книжок. При чому ціна копій на книжкових ринках країни в рази дешевша за ціну оригіналу і логічним є те, що покупці продовжують віддавати перевагу менш якісним, але дешевим варіантам» – додав експерт ринку, громадський захисник книгарні «Сяйво» Костянтин Клімашенко.
Паралельно з цим, вітчизняний ринок вщент заполонили російські книжки, які за словами Голови комітету ВР з питань культури та духовності В’ячеслава Кириленко, завозиться у валізах з Російської Федерації. «Це офіційні дані. Хоча я вважаю, що ця цифра набагато більша. Коли кажуть, що 50% тиражу видається українською мовою, решту – російською і мовами нацменшин, я не вірю, бо якщо провести облік по торговельних точках, то цифра покаже 70 і більше відсотків російськомовної книги. Здебільшого це книжки, які вироблені в Росії. Тому вважаю, що на часі митно-тарифне врегулювання питання захисту внутрішнього книжкового ринку. Ми маємо всі підстави в інтересах українського книговидання та книгорозповсюдження порушити питання про зміни в митно-тарифній політиці щодо цього економічного напрямку. Бо закривання очей на чорний імпорт б’є по інтересах нашого виробника. Звісно, це не повинно перетворитися на кампанію проти російської книжки як такої, ці нововведення не повинні торкатися наукової літератури чи якоїсь унікальної літератури, яка видається тільки в іноземних країнах», – підсумував В’ячеслав Кириленко.
«І це відбувається на фоні того, що «українці читають значно менше, ніж європейці. Рівень зацікавленості книжками настільні низький, що ми змушені констатувати падіння культурного, морального та освітянського рівнів», – зазначив Президент Асоціації українських видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.
Як слушно зауважив депутат Верховної ради, голова комісії Комітету з питань культури та духовності Олександр Бригинець: «Українська книга стрімко летить у безвість наче славнозвісний потяг Хюндай, який не зміг пристосуватись до українських суворих реалій, але витягнув з вітчизняного бюджету чималу суму грошей, що пішли на підтримку корейського виробництва транспортних засобів. Красиві Хюндаї нічим не відрізняються від наших потягів, проте виробництво одних дають українцям робочі місця, а інших – іноземній кампанії». За його словами, з книжками в Україні історія така сама, через те, що дуже мало, наприклад, російських авторів видається в українських видавництвах. “Російська книга тримає свій ринок. Вона сама видає своїх авторів, сама безпільгово поставляє ці книжки сюди, сама їх рекламує. Ця російська книга, яка видається півмільйонними тиражами і потрапляє сюди без жодних перепон та обмежень набагато дешевше, хоча продається достатньо дорого”, – наголосив народний депутат.
«Я не бачив, щоб президент Янукович хоча б десь пропагував українське книгочитання, чи хоча б десь з’явився в ефірі з українською книгою: з Кобзарем, з творами Франка чи Лесі Українки. Також ми ніколи не бачили Азарова, який би писав диктант на День української писемності. Навпаки, він знущається над мовою. І найвища державна влада вважає, що зневажати українську мову – це нормальний стан речей. Тобто пропагування книгочитання на найвищому рівні немає, бо влада глибоко переймається іншими проблемами, які стосуються власності та її захоплення, отримання надприбутків», – наголосив В.Кириленко.
Тож сподіваємось, що президент України Віктор Янукович, доречи власний твір якого «Opportunity Ukraine» потрапив в топ найгучніших скандалів 2012 року журналу Forbes.ua, врешті зверне свою увагу на непривабливу з точки зору комерціалізації галузь, але таку важливу для формування свідомої, духовної, культурної та освіченої нації, і книжкова галузь України вийде зі свого смертельного піке й займе достойне місце у формуванні Державної політики країни.
Юлія Валова