22 березня в Києві відкрився X фестиваль документального кіно про права людини DOCUDAYSUA. Незважаючи на справжню зимову заметіль та пробки, в яких опинилось місто, церемонія відкриття та перший показ відбулись в умовах аншлагу. Місць у найбільшій залі київського Дому кіно вже традиційно не вистачило і частині глядачів довелось примоститись просто на підлозі у проходах.
Церемонію відкриття вели Єгор Соболєв та Марічка Падалко, які представили конкурсні та позаконкурсні програми, а також новий ролик фестивалю, головними героями якого стали цього разу співробітники “Беркуту”. Щоправда у правозахисному відео міліція з народом і використовує щити для катання з сніжних гірок, що значно приємніше, ніж те, як це знаряддя використовують деякі співробітники цієї служби в реалі.
Несподіване “захоплення” самої Червоної зали Будинку кіно “співробітниками “Беркуту” та судовим виконавцем, що зачитав рішення судді Помідорова про заборону проведення заходів – а саме кінофестивалю – викликало пожвавлення в залі і стало своєрідним анонсом гасла цьогорічного кінофоруму – “Вибір є!”
“І він є у кожного”, – зазначив Єгор Соболєв, запрошуючи “беркутівців” зняти каски і щити і зайняти місця у глядацькій залі.
Фестиваль відкрився стрічкою чеських кінематографістів Клари Тасовської та Лукеша Кокеша “Твердиня” про життя у невизнанній Придністровській Молдавській Республіці.
На прес-конференції, присвяченій початку кінофестивалю, її учасники, що входять до складу журі конкурсних програм, погодились з тим, що документальне кіно може і повинно впливати на ситуацію з дотриманням прав людини в кожній окремій країні і, головне, змінювати ставлення людей до дотримання їхніх прав.
Так Туе Стін Мюллер з Данії зазначив, що достанім результатом для документального фільму буде уже те, якщо хоча б одна людина вийде із зали після перегляду з новою ідеєю щодо захисту своїх прав. Він також зазначив, що у його країні покази документальних фільмів на правозахисну тематику на фестивалях сприяли тому, що відповідні теми спричиняли зміни у законодавстві. І навіть якщо цей фестиваль не дасть таких глобальних наслідків, зміни у свідомості хоча б однії людини будуть уже достатнім результатом.
Відповідаючи на питання про основні складові частини гарного фестивалю, пан Туе назвав гарну селекцію (зазначивши, що цьогорічна програма даного форуму є в цьому плані є дуже хорошою), присутність самих дійових осіб (як героїв, так і творців фільму), достатня публічність, яку мають забезпечити ЗМІ, активне позакулісне спілкування в кафе з вживанням горілки або того, що в Україні з цією метою вживають, і фактор глядача, який, на думку пана, міг зіграти сьогодні злий жарт через погодні умови.
Його колега і авторка минулорічного фільму-сенсації “Шахта №8” Маріанна Каат з Естонії також зазначила, що документальне кіно може і мусить мати вплив на глядачів і спричиняти зміни. В іншому випадку, на її думку, немає сенсу його знімати взагалі. Під час прес-конференції вона також анонсувала один із заходів фестивалю – зустріч з героями фільми “Шахта №8”, – під час якої всі бажаючі зможуть дізнатися як саме змінилась за час зйомок і ідея самого фільму, і життя героїв після його демонстрації.
Учасниця журі студентського конкурсу Уляна Ковальчук, яка великою мірою і спричинилась до змін у долі героїв фільму “Шахта №8”, оскільки є активною організаторкою показів стрічки про незаконні копанки в Україні у школах Західної України, також зазначила, що їй дуже приємно дивитись саме на зміни у ставленні до проблематики правозахисту у людях, що відбуваються під час показів – від скепсису і несприйняття до овацій і сліз на очах працівників адміністрацій шкіл після демонстрації фільму.
В свою чергу учасниця журі конкурсу DOCU-право правозахисниця Мрідула Гош зазначила, що її у цьому фестивалі приваблює в першу чергу його альтернативність і відсутність червоних доріжок. А ще одним плюсом, на її думку, є те, що у такий спосіб відбувається обмін досвідом правозахисної діяльності між активістами у різних країнах світу.
На щастя, фактор погоди цього разу не спрацював і київські любителі документального кіно та правозахисники знову вщент забили Будинок кіно і не поспішали навіть після завершення показу фільму-відкриття.
А вже сьогодні на гостей і учасників фестивалю буде чекати як конкурсна, так і позаконкурсна програма, жива бібліотека, семінар із протидії торгівлі людьми та презентація підручника з медіаграмотності.
Докладніше з програмою фестивалю можна ознайомитись на сайті:
Олена Весел