Адвокати журналістки 5-го каналу Ольги Сніцарчук і фотокореспондента видавничого дому «Коммерсантъ-Украина» Владислава Соделя розповіли про свої правові завдання та про подробиці розгляду кримінальних проваджень.
Напад на журналістів, які висвітлювали мітинг «Вставай, Україно!» в Києві, дійсно підняв частину країни. Колеги постраждалих на мітингу журналістки 5-го каналу Ольги Сніцарчук і фотографа «Коммерсанта» Владислава Соделя висловили своє обурення залученню «спортсменів» та БРДМ на масові акції і бездіяльності міліції. Акцію протесту журналістів у Києві підхопили у Львові, Херсоні та інших містах.
Мовчазний протест млявому розслідуванню справи висловив і кабмінівський пул. Прем’єр-міністр Микола Азаров акцію з трьома плакатами «Дійте» на спинах журналістів порівняв з Femen, хоча перформенсу медійники не влаштовували. Пан Азаров спочатку пообіцяв позбавити їх акредитації, а потім зробив «останнє попередження». А народного депутата від Партії регіонів, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини Ганну Герман три плакати змусили згадати про журналістську етику: «Я працювала на “Свободі” близько 17 років. Це радіо високого було в ті часи ґатунку, нам суворо забороняли демонструвати, висловлювати свої політичні погляди, захищати однозначно якусь одну сторону».
Не спускати на гальма громадський контроль за розслідуванням інциденту закликають учасники руху «Стоп цензурі!». 27 травня вони встановили тимчасовий інформаційний центр у вигляді намету під МВС. Журналісти, які чергують тут цілодобово, збиратимуть власні матеріали про побиття журналістів 18 травня і контролюватимуть хід виконання вимог руху. «Ми маємо засвідчити міліції наш особливий контроль за розслідуванням справи побиття наших колег 18 травня», – каже активістка руху Вікторія Сюмар.
ЗМІ в контексті публікацій на цю тему найчастіше пишуть про одного з нападників – пересічного хлопця з Білої Церкви Вадима Титушка. З`ясувати, хто найняв групу «спортсменів» стежити за громадським порядком на мітингу, взялася лише кореспондентка «Українського тижня» Валерія Бурлакова.
На необхідності уваги з боку ЗМІ до роботи правоохоронних органів акцентують адвокати Сніцарчук і Соделя. Співробітники компанії Aver Lex, керівник кримінально-правового департаменту Ігор Федоренко, юрист кримінально-правового департаменту Вікторія Кіріна та партнер компанії Віталій Сердюк наголошують: українські журналісти насамперед зацікавлені у виявленні і покаранні винних, аби надалі фотографи і репортери мали змогу висвітлювати масові акції без побоювань за власне життя. А тим часом справа найманих «гопників» живе: цими вихідними в Броварах ще один «спортсмен» бив журналіста в обличчя до стану непритомності.
Як повідомив «Телекритиці» Віталій Сердюк, зараз головним завданням адвокати бачать притягнення до відповідальності інших осіб, які брали участь у справі; зміну запобіжного заходу, обраного щодо Вадима Титушка, на взяття під варту і направлення справи в суд саме за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання журналістській діяльності) і ч. 2 ст. 296 (хуліганство, вчинене групою осіб). Фактично за обома ними триває провадження.
«Також порушено провадження за фактом службової недбалості представників міліції. Плануємо, що у цій справі журналісти виступлять як потерпілі, бо в разі чітких та швидких дій міліції щодо перешкоджання злочинній діяльності цієї групи осіб Ольга та Владислав не постраждали б. Зараз готуємо відповідну заяву», – розповів пан Сердюк.
Ігор Федоренко акцентує на важливості не випускати з уваги оперативність дій міліції. «Є побоювання, що за кілька тижнів, якщо справа втратить актуальність для ЗМІ, правоохоронці можуть назвати винною одну особу і припинити провадження щодо дій проти журналістів. А покарання або максимально пом’якшити, або взагалі про цю справу забути», – припускає адвокат. Зараз, за його словами, робота слідчих не викликає нарікань: «На даному етапі кримінальне провадження ведеться дуже активно. Слідчі дійсно добросовісно працюють». З ним погоджується Вікторія Кіріна: «На даному етапі в нас немає підстав говорити, що досудове слідство затягують чи не вживають належних заходів. Однак від початку досудового розгляду – 18 травня – пройшло дуже мало часу».
Детальніше про роботу адвокатів «Телекритиці» розповідає пані Кіріна.
– Пані Вікторіє, чи вдалося довести факт бездіяльності правоохоронців під час інциденту? Під час засідання 23 травня член Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради України Олена Бондаренко вимагала не ухвалювати рішення про покарання правоохоронців, наголошуючи на тому, що факту бездіяльності правоохоронців не встановлено
– На даний момент кримінальне провадження лише зареєстровано в єдиному реєстрі досудових розслідувань. Воно потребує досудового розслідування, передавання до суду і розгляду в рамках судового провадження.
Усі підстави для внесення цих відомостей і початку досудового розслідування є, оскільки було встановлено, що працівники правоохоронних органів належним чином не реагували на дії Титушка і тих осіб, які намагалися перешкодити журналістам і навіть завдавали їм фізичного насильства.
– На якому етапі перебуває проведення результатів службової перевірки щодо працівників МВС, які були присутніми під час побиття журналістів?
– Є інформація про те, що така перевірка проводиться. Її результати, на жаль, сьогодні нам невідомі.
– Яку правову оцінку можна дати діям правоохоронців щодо їхнього спілкування з постраждалими журналістами? Зокрема, Ольга Сніцарчук розповіла, що в кареті «швидкої», коли вона акцентувала на тому, що є кореспонденткою 5-го каналу, її звинувачували, що вона вимагає особливого ставлення до себе. Під час з’ясування обставин інциденту правоохоронці розпитували її про позицію щодо «бандьор» і пам’ятників Леніну, хоча журналістка не має партійної приналежності до ВО «Свобода».
– Безумовно, ми будемо акцентувати увагу на таких нюансах уже в рамках самого кримінального провадження. В тому числі, можливо, заяви щодо цього будуть оскаржуватися.
Щодо правової оцінки, в гіршому випадку, це залежатиме від того, наскільки такі дії представників правоохоронних органів впливатимуть на сам хід цього розслідування.
Наша мета – забезпечення максимально оперативного всебічного розслідування. Якщо з нашого боку будуть підстави сумніватися в тому, що представники правоохоронних органів докладають усіх зусиль, щоб активно розслідувати це кримінальне провадження, ми вживатимемо процесуальних заходів, аби це забезпечити. В тому числі, можливим є оскарження дій окремих працівників правоохоронних органів. Це питання потрібно розглядати в комплексі – коли буде більше інформації про хід розслідування.
– Владислав Содель акцентував на тому, що міліція більше розглядає його й Ольгу Сніцарчук як учасників конфлікту, а не журналістів, які висвітлювали цей мітинг. Які проблеми виникали у доведенні того, що журналісти під час інциденту виконували свої професійні обов‘язки?
– Будь-які сумніви є безпідставними, оскільки Ольга Сніцарчук вголос публічно заявляла, що на цьому масовому заході вона присутня саме як представник 5-го каналу. Тобто, від початку було відомо, що вона перебуває там саме як журналіст, а не як громадянка України, яка вирішила взяти участь у проведенні такого масового заходу. (А Владислав Содель мав при собі бейдж «Преса». – ТК).
– Що змінює для адвоката ситуація, якби на місці Ольги та Владислава були не офіційні представники «Коммерсанта» і 5-го каналу, а, наприклад, блогери?
– Цей момент має принципове значення, оскільки йдеться про різні порушення і підстави. У нашому випадку іде мова про перешкоджання законній діяльності журналістів, посягання саме на журналіста під час виконання ним своїх посадових обов’язків. У випадку з пересічним громадянином все ще лишається відповідальність за хуліганство, заподіяння громадянам легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
– Чи має суттєве значення ступінь тяжкості побоїв, завданих Ользі Сніцарчук?
– У даному випадку потрібно аналізувати все в комплексі, оскільки ми маємо не лише факт заподіяння тілесних ушкоджень, а й факти поливання водою (та плювання. – ТК), нецензурного висловлювання на адресу журналіста, факт фізичного відтискання журналістів і притискання до адміністративної будівлі. Усі ці дії якраз і підтверджують, що група встановлених і невстановлених осіб намагалася перешкоджати Ользі Сніцарчук, так і Владиславу Соделю виконувати журналістську роботу.
– Якою ви бачите роль ЗМІ у виявленні та встановленні нападників?
–Я думаю, в цьому зацікавлені самі журналісти. Активне реагування є необхідним, аби представники ЗМІ в подальшому могли спокійно і вільно почуватися під час проведення таких масових заходів і не мати побоювань, що кожний їхній крок може супроводжуватися такими інцидентами, який трапився 18 травня. Тож ЗМІ мають бути зацікавленими у висвітленні цього процесу й увазі до його перебігу.
– Які висновки після інциденту 18 травня мають зробити для себе колеги Ольги та Владислава? Чи все можливе для свого захисту зробили журналісти?
– Мені здається, це питання варто розглядати в іншому ракурсі. Важливо не те, що журналісти мають більше турбуватися про власну безпеку. Коли дана справа буде розслідувана і розглянута належним чином, держава має забезпечити гарантії для того, щоби представники ЗМІ могли спокійно висвітлювати такі акції і не боятися за своє життя і здоров`я. Вони мають бути впевненими: будь-яка особа, яка дозволяє собі порушення прав журналіста, обов’язково буде притягнута до відповідальності.
– Приклади тривалості судових процесів щодо нападу на журналістів в Україні спонукають серйозно перейматися за торжество справедливості. Чим ця справа відрізнятиметься від інших?
– За Кримінальним процесуальним кодексом України ми як адвокати маємо право ініціювати і стежити за ходом розслідування і в тому числі за тим, щоб воно штучно не затягувалося. Особливо на етапі, коли резонансність випадку зменшиться й увага ЗМІ до даної справи згасне. Ми не маємо допустити, аби з боку правоохоронних органів були спроби затягування досудового розслідування і його штучного поховання.
Але зараз говорити про якісь терміни є передчасним: слідчі розшукові дії для встановлення всіх обставини справи і всіх осіб, які були причетні до неї, проводитимуться під час досудового розслідування, за яким здійснюватимемо постійний контроль.