Минулого року 6-літня донька українки Світлани Бона Граса, котра вже 10 років мешкає в Португалії, пішла до першого класу. Чим відрізняється початкова школа в Португалії від української, цікавлюся у пані Світлани?
– У сільській місцевості в Португалії та ж проблема, що і в українських селах: депопуляція, тобто, населення зменшується і відповідно в школах мало дітей. Мій чоловік розповідав, що ще два десятиліття тому у нашому селі у початковій школі учні діти сиділи в двох класних кімнатах. Тепер же всі чотири класи – 16 дітей – в одній класній кімнаті! Інша стоїть порожня.
– І їх навчає одна вчителька?
– Так.
– У нас таке було у 60-х роках минулого століття і є зараз у малокомплектних сільських школах…
– За нормативами міністерства освіти Португалії на одного вчителя має припадати 22 учні. Урок триває півтори години, але пояснити новий матеріал, задати завдання й перевірити засвоєння знань кожним учнем чотирьох класів учителька просто фізично не може. Першачки вчаться по єдиному підручнику, який одночасно є зошитом, але ¼ його до кінця навчального року вони так і не встигли пройти.
– І який же вихід?
– На батьківських зборах вчителька щоразу просить, щоб ми самостійно займалися з дітьми вдома, бо інакше будуть проблеми. У першому класі оцінки ще не ставлять. Тому всі діти перейшли до другого. А от вже з другого класу рівень знань визначається тестами. Не здав – до наступного класу не переводять. І якщо в Україні другокласник – це НП, то в Португалії це досить звичне явище.
– Бабуся теж бере участь у цьому процесі?
– Моя свекруха – колишня вчителька. Й вона просто шокована зависокими, на її думку, вимогами до дітей вже у другому класі,наприклад, кількістю слів, які учень повинен прочитати за хвилину тощо. Тому навіть під час канікул вона проходить з онучкою шкільну програму.
– А таке поняття, як оптимізація мережі навчальних закладів є в цій країні?
– З одного боку добре, що початкова школа знаходиться у нашому селі. З іншого, чимало батьків хотіли б, щоб її закрили. Бо тоді б наші діти ходили б у сусіднє село, і в одному зведеному класі було б не чотири, а тільки два класи, тож учитель приділив би вдвічі більше уваги кожному учню.
– Скільки коштує в Португалії зібрати дитину до першого класу?
– Форми в тутешніх школах немає. Але портфель, спортивний костюм, кросівки, різноманітні канцтовари обійшлися нашій сім’ї близько 180 євро. Підручник коштує 200 євро. Але якщо сім’я малозабезпечена (а це визначають органи соцзахисту за деклараціями доходів батьків й видають відповідну довідку для школи), то держава надає підручник і дворазове харчування дитині безкоштовно.
– Чи й у Португалії батьки постійно здають «добровільні» внески, як в українських школах?
– Ні, в Португалії цим не зловживають. За весь рік ми здали вчительці один раз по 5 євро на папір і заправку картриджа.
– З котрої до котрої години триває навчання в початковій школі?
– З 9-ї до 15-30. Але більшість першачків залишається на факультативні заняття, тож я забираю доньку о 17-30. Факультатив складається зі співів, образотворчого мистецтва, фізкультури та англійської мови. Дехто з батьків хотів би, щоб дитина відвідувала тільки англійську, але це не можливо. Або все – або нічого. У наступних класах всі ці дисципліни будуть окремими предметами.
– Де діти продовжують навчання після закінчення початкової школи?
– У сусідньому містечку, куди батьки мають возити власним транспортом, тому що такого поняття, як «шкільний автобус» у Португалії немає.
– Дякую за розмову.
Розмовляла Яна Калашник
Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»