13 років тому, 16 вересня, день, який змінив життя нашої родини і зрештою України, припав на суботу.
А в понеділок, як от сьогодні, ми вперше зібрали прес-конференцію, на якій повідомили про те, що Георгій зник, і попросили журналістів про солідарність у його пошуках. Я хочу подякувати усім хто тоді відгукнувся і зрозумів, що зникнення Гіі було не лише трагедією нашої родини. Завдяки вам вбивство колеги-журналіста стало трагедією журналістської спільноти і суспільства в цілому.
Роки пройшли, ми не знайшли Георгія живого, ми виявили лише його останки.
Але його вбивство не залишилось забутим і безнаказаним, як багатьох журналістів та політиків до нього.
Завдяки нашим спільним зусиллям, ми добилися часткового правосуддя. Але, тоді як безпосередні виконавці злочину відбуваються 
покарання, замовники, які є коренем трагедії, залишаються безкарними і насолоджуються свободою.
Саме тому ми всі разом мусимо вимагати повного розслідування вбивства Георгія та інших журналістів, як загинули від рук влади до нього – і, на жаль, після. Ми не повинні мовчати, бо мовчанням себе не захистиш, бо на місті Георгія міг і, на жаль, у сьогоднішній Україні, може бути кожен з нас.
Сьогодні перед нами стоять нові виклики. Побиття та напади на журналістів в Україні продовжується. У 2012-му Україна ледве втрималась у рейтингу частково вільних щодо рівня свободи слова держав.
Якщо ці тенденції триватимуть, у 2013 Україну можуть назвати невільною. І на жаль у нас є лише один засіб боротьби проти свавілля влади – наша професійність і наша солідарність. Ті, хто сьогодні публікують джинсу, зжовчують теле- та радіоефіри, мали б усвідомити, що будують суспільство, змішане на брехні та нечистотах. Рано чи пізно, це болото поглине їх самих.
Ті, ж хто намагаються нести правду, відстоюють честь професії, протидіють свавіллю – мають об’єднуватися. Лише захищаючи, підтримуючи і надихаючи один одного, ми зможемо заставити владу нас поважати.
Тому, як і 13 років тому, в цей день я хочу закликати до солідарності і підтримки один одного. І ще раз подякувати тим, хто повернувся обличчям до правди і намагається у непростих умовах залишатись чесним перед суспільством, перед собою і відстоювати честь професії.